УРОК 5

Тема. Початок національного відродження

Мета: формувати в учнів знання про початок національного відродження в Наддніпрянській Україні, яка перебувала під вла­дою Росії, наприкінці XVIII — на початку XIX ст.,а саме — про розгортання суспільно-політичного руху та заходи щодо відновлен­ня автономії України; розвивати в учнів уміння працювати з істо­ричними джерелами, схемами, таблицями, вміти аналізувати й систематизувати матеріал, виділяти головне, висловлювати свою думку; на прикладах національно-визвольної боротьби виховувати в учнів патріотичні почуття.

Основні поняття: суспільно-політичний рух, національне відродження, національна ідея, автономія, «Історія Русів».

Обладнання: роздавальні картки з документами, схемами, таб­лицями

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

визначати хронологічну послідовність подій даного періоду; на основі різних джерел інформації: аналізувати та узагальню­вати історичні факти, що свідчать про піднесення національної ідеї, національного та суспільно-політичного рухів; зіставляти дані історичних та літературних джерел для аналізу програмо­вих позицій антиурядових організацій; здійснювати критич­ний аналіз джерел та давати власну оцінку інтерпретації подій в історичних документах; характеризувати зміст і значення «Енеїди », «Історії Русів ».

ХІД УРОКУ

 Організаційний момент

  Актуалізація опорних знань учнів

Робота з документом

Учні мають ознайомитися з документом і виконати завдання.

Із праці М. Грушевського «Ілюстрована історія України» «...У Східній Україні, задніпрянській, ...змосковщилося все, що підіймалося над масою народною. Стара книжна мова вимерла, на московську перейшла. Слово народне жило тільки серед просто­го народу та ...серед нижчого духовенства, попів та дяків-бакалярів, ледве видно й самітно. Маса народна, придавлена кріпацькою нево­лею, лежала мовчазною, нерухомою, мертвою, і здавалося, що вже не встане —прийшов останній кінець українському життю, як сумно співав наш великий поет (Т. Шевченко)...

Заснула Вкраїна,

Бур'яном укрилась, цвіллю зацвіла, В калюжі, в болоті серце прогноїла І в дупло холодне гадюк напустила, А дітям надію в степу оддала. А надію... вітер по полю розвіяв, Хвиля морем рознесла.

Не видко було, що під тим попелом минулого, під цвіллю сучас­ного лежать здорові, могутні зерна народного життя й починають проростати тихо й непомітно». (Грушевський М. Ілюстрована іс­торія України. — К.: Наукова думка, 1992. — С. 441)

Завдання

1.  Прокоментуйте даний уривок з праці М. Грушевського.

2.  Поясніть, що мав на увазі М. Грушевський, вживаючи слова «попіл минулого» та «цвіль сучасного».

3.  Як ви думаєте, що то за «зерна народного життя», що «почина­ють проростати тихо й непомітно» ?А які були підстави у М. Гру­шевського так стверджувати?

4.  Пригадайте, яким було становище українців під владою Росії.

5.  Яку політику провадив Російський уряд щодо України? На яких принципах вона була заснована?

III.    Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Серед українського населення, причому не тільки серед простого народу, а й серед заможних освічених людей, яким була небайдужа доля України, зростає невдоволення таким стано­вищем. Починається пошук нових шляхів суспільного розвитку. На Вкраїні розгортається суспільно-політичний рух, учасники якого висувають ідеї певних змін в житті суспільства і спрямову­ють свою діяльність на їх досягнення.

IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Робота над поняттями

Українська національна ідея — усвідомлення українцями себе як окремої нації, народу з власною історією, мовою, культурою, власними ідеями, поглядами на майбутнє України. Складові частини української національної ідеї: розуміння того, що мова — одна з головних складових станов­лення української нації;

пробудження національної гідності українців, національної са­мосвідомості, українського патріотизму; перетворення етнічної спільності в політично свідому націю; усвідомлення українцями необхідності національного відро­дження, створення власної держави;

пошук шляхів ліквідації національного гноблення й відновлен­ня української державності.

Нація — це історична спільнота людей на основі спільності те­риторії, яку вони населяють, мови, особливостей культури, еконо­мічних зв'язків;

Автономія — самоврядування певної частини держави, що здійснюється в межах, передбачених загальним державним зако­ном (Конституцією).

 

 

Завдання

1.  Хто входив до складу Новгород-Сіверського гуртка? Які цілі во­ни перед собою ставили?

2.  Який внесок зробив Новгород-Сіверський гурток в український національно-визвольний рух?

2-а група. Політичний портрет Василя Капніста.

Учні опрацьовують матеріал підручника та біографію Василя

Капніста і складають його історичний портрет, виконують завдання.

Завдання

1.  З якою метою В. Капніст здійснив поїздку до Прусії? Чому для вирішення українського питання він вирішив звернутися до уряду іноземної держави?

2.  Який внесок зробив Василь Капніст в український національ­но-визвольний рух?

Робота з таблицею

В процесі розповіді учителя учні складають таблицю.

     Основні ідеї «Історії Русів»

•   Найбільш видатний історичний твір в Україні кін. XVIII — поч. XIX ст.

•  Вперше опублікований 1846 року в Москві Осипом Бодянським.

•   Розповідає читачеві про народ український, починаючи з найдавні­ших часів, про місце його серед інших народів, про постійну боротьбу за свою волю.

•   Ця праця була історично необхідною, бо на той час існували теорії, які заперечували існування українців як окремої нації і вважали їх різно­видом російської або польської нації.

•   Цей твір доводив, що кожен народ має право на самостійний розвиток, в тому числі й український народ, і що українці є окремою нацією зі своєю мовою та культурою.

•   Дає картину історичного розвитку України до 1769 року. Велика увага приділяється розвиткові українського козацтва та національно- визвольній війні українського народу під проводом Б. Хмельницького, засуджується політика Росії на українських землях.

•   Місце, дата написання та автор цього твору залишаються невідомими до цього часу

Робота здокументами

Учні мають ознайомитися з документами і виконати завдання. Із праці О. Субтельного «Україна: історія»

«Історія Русів»... являла собою скоріше політичний трактат, ніж наукову працю. Вона сміливо прославляла й романтизувала козацьку минувшину, і хоч автор не виступав за негайну незалеж­ність України, він вбачав в українцях окремий від росіян народ і закликав надати йому певну форму самоврядування. Його героя­ми були Хмельницький і, що важливо, непокірний Полуботок, який повстав проти Петра І. Він також доводив, що Україна, а не Росія є прямою спадкоємницею Київської Русі. «Історія Русів» сповнена почуття національної гідності... Автор стверджує, що правда й справедливість є наріжними каменями кожної політичної системи, а захист життя, свободи та власності є невід'ємним пра­вом усіх людей». (Субтельний О. Україна: історія. — К.: Либідь, 1991. — С. 204-205)

Завдання

1.  Яке значення мала поява «Історії Русів» для розвитку націо­нально-визвольного руху на українських землях?

2.  Як ви думаєте, чому час та місце написання «Історії Русів» вкрито таємницею, а її автор залишився невідомий?

3.  Чи залишаються актуальними ідеї цього твору на сьогоднішній день? Відповідь обґрунтуйте.

Із висловлювання М. С. Грушевського про «Енеїду» «Енеїда» Котляревського... була першою книжкою, яка незви­чайно високо підняла в очах українського громадянства народне українське слово, а заразом своїми образами минулої козацької слави і гіркого сучасного життя відкрила широку дорогу осьому за- інтересуванню народним життям серед українського громадян­ства». (Грушевський М. Ілюстрована історія України. — К.: Нау­кова думка, 1992. — С. 448)

Завдання

1.  Як Грушевський визначає значення появи «Енеїди» Котля­ревського для України?

2.  А як би ви охарактеризували значення цього твору?

Учитель {розповідь супроводжується складанням схеми «Слобожанщина. Початок XIX ст.»). Наприкінці XVIII — на по­чатку XIX ст. Слобожанщина стала колискою загальноукраїнсько­го національно-культурного відродження. Це стало справою ін- теліґенції, з ініціативи якої 1805 р. був відкритий університет в Харкові. Університет став науково-просвітницьким центром і провідником української культури. При цьому закладі працюва­ла друкарня, книжкова крамниця.

Запитання

Чи згодні ви з твердженням, що наприкінці XVIII — на почат­ку XIX ст. Слобожанщина стала колискою загальноукраїн­ського національно-культурного відродження? Свою думку до­ведіть.

V.Узагальнення та систематизація знань

Учні мають ознайомитися з документом і виконати завдання.

Із записів російського письменника П. Сумарокова, які він зробив у 1803p., коли вперше ступив на українську землю «Інші обличчя, інші звичаї, інший одяг, інший устрій і чую ін­шу мову. Невже тут границя імперії? Чи не до іншої в'їжджаємо держави?»

Завдання

1.  Як ви думаєте, чи не перебільшував розбіжності між Росією та Україною П. Сумароков?

2.  Чи зберігала Україна на початку XIX ст. ознаки державності? Свою відповідь обґрунтуйте.

VI.    Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал підручника.