УРОК 2

Тема. Включення українських земель до складу Російської імперії

Мета: формувати в учнів знання про адміністративно-тери­торіальний та регіональний поділ українських земель у складі Російської імперії наприкінці XVIII —на поч. XIX ст., а також охарактеризувати чисельність та етнічний склад українського на­селення, його соціальне й національне становище; розвивати в уч­нів уміння працювати з документами, картами, схемами, таблиця­ми, історичними термінами, вміння аналізувати історичний матеріал, робити висновки, висловлювати свою точку зору; вихо­вувати національні та патріотичні почуття.

Основні поняття: інтеграція, уніфікація, бюрократизація, де­націоналізація, міграція.

Обладнання: карта «Українські землі у складі Російської імпе­рії в XIX ст.», картки з документами, схемами, таблицями. Тип уроку:урок засвоєння нових знань. Очікувані результати Після цього уроку учні зможуть:

визначати хронологічну послідовність подій даного періоду; показувати на карті українські землі у межах Російської ім­перії;

на основі різних джерел інформації: описувати становище українського населення та ознаки повсякденного життя ук­раїнців у складі Російської імперії; аналізувати та узагаль­нювати історичні факти; здійснювати критичний аналіз дже­рел та давати власну оцінку інтерпретації подій в історичних документах.

ХІД УРОКУ

I.  Організаційний момент

На початку уроку вчитель ділить учнів на чотири групи і наголо­шує на тому, що протягом уроку вони будуть працювати в цих групах. 1 -а група опрацьовує питання про адміністративно-територіаль­ний устрій та регіональний поділ українських земель у складі Росії на поч. XIX ст.;

2- а    група — питання про чисельність населення на даній тери­торії України та його етнічний склад;

3- я    група — питання про національне та соціальне становище українців;

4- а    група вивчає повсякденне життя українців у складі Росій­ської імперії.

II.Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда за запитаннями

1.  Коли в Україні було ліквідовано гетьманське правління й за­лишки гетьманського устрою?

2.  Коли і як було зруйновано Запорозьку Січ?

3.  До складу яких держав були включені українські землі, що на­лежали Польщі до її поділів?

4.  Які землі були включені до складу Росії після російсько-турець­ких воєн другої половини XVIII ст.?

5.  Між якими державами були поділені українські землі на почат­ку XIX ст.? Показати ці землі на карті.

III.    Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Протягом майже 150 років — від кінця XVIII до по­чатку XX ст. — українці перебували під владою двох імперій: 80 % українського населення опинилися під тиском Російської імперії, решта населяли Австрійську імперію Габсбургів. Російська та Авст­рійська імперії являли собою величезні територіальні конгломера­ти, численне населення яких складалося з різних за етнічними й культурними витоками народів. Від населення вимагали аб­солютної покори й вірності, вважаючи це не лише політичним, а й моральним і релігійним обов'язком.

IV.    Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Учитель. Російська імперія була однією з найбільших у світі. Ніде бюрократія не була настільки деспотичною, поліція такою жорстокою, а народ безправним, як у Росії.

Робота в групах

На опрацювання завдань групам відводиться 5 хв. Потім діти демонструють результати своєї роботи, а учитель доповнює та ко­ригує їхні відповіді.

1-а група. За допомогою схеми й додаткового матеріалу опра­цювати питання «Адміністративно-територіальний устрій та регіо­нальний поділ українських земель» і виконати завдання.

   Додаткова інформація

На чолі генерал-губернаторств стояли військові генерал-губер- натори, які мали майже необмежену владу. Губернське управління здійснювалося за допомогою станових органів — дворянських зборів на чолі з предводителями дво­рянства.

Губернії поділялися на повіти, на чолі яких стояли справники. Судова та адміністративна влада над кріпаками перебувала в руках поміщиків.

Завдання

1.  Розглянувши схему «Наддніпрянська Україна у складі Росії», визначте адміністративно-територіальний устрій і регіональ­ний розподіл українських земель у складі Російської імперії в першій половині XIX ст. Відшукайте ці землі на карті.

2.  Як ви вважаєте, з якою метою російський уряд запровадив такий адміністративно-територіальний устрій українських земель?

Учитель. Отже, в управлінні численними, розкиданими на великій території підданими імператори спиралися насамперед на армію та бюрократію. І хоч місцева верхівка й надалі зберігала своє значення, проте важливі рішення, що визначали життя українців, дедалі частіше приймали імперські міністри у далеких столицях.

2-а група. За допомогою таблиці та додаткового матеріалу опра­цювати питання «Чисельність населення та його етнічний склад» і виконати завдання.

 

Додаткова інформація

Наприкінці XVIII ст. прискорюється процес зростання населен­ня в Україні (як і в цілому в Європі), кількість українців пере­вищувала 11 млн чол.

Під владою Російської імперії проживало 8,2 млн чол. україн­ців.

Російський уряд сприяв переселенню різних верств населення на територію України (особливо росіян та євреїв). Усі переселенці на Південь України на ЗО років звільнялися від податків і цілком від військової служби.

Завдання

1.  Розглянувши таблицю «Чисельність населення та його етніч­ний склад», зробіть висновки про чисельність населення на те­риторії Наддніпрянської України, яка перебувала під владою Російської імперії, та його етнічний склад.

2.  Яку міграційну політику провадив російський уряд на ук­раїнських землях?

3.  Як ви вважаєте, чому російський уряд сприяв переселенню представників інших національностей на територію України?

3-я група. За допомогою тестового джерела інформації опрацю­вати питання «Національне та соціальне становище українців» і виконати завдання.

Охарактеризуйте національне і соціальне становище українців під владою Російської імперії.

Із праці О. Субтельного «Україна: історія»

«...Українці, або «малороси», повинні втратити свої відмітні риси й стати «справжніми росіянами». Відтак політика уряду, спрямована на прискорення цього «природного» процесу, провади­лася аж до самого розпаду імперії.

Конкретною й повсюдною ознакою імперської присутності на Україні була армія. Її численні залоги й форти були поширені по всій країні, а її командири обкладали населення обтяжливими по­винностями.Найстрашнішою військовою повинністю був призов до армії, впроваджений на Україні 1797 року. ...Термін служби ста­новив25 років. Через нелюдську муштру й часті війни такий тер­мін вважали рівносильним смертному вироку.

...Україну було розділено на дев'ять губерній, які складали три окремі регіони. ...Ієрархія урядників, котрі правили в цих ад­міністративних одиницях, була однаковою в усій імперії. ...За со­ціальним походженням члени адміністрації, котра здійснювала щоденне управління в Україні, переважно були бюрократизовани­ми дворянами. Найвищі посади звичайно обіймали урядовці із впливових аристократичних родів, у той час як посади середнього рівня обіймали середні дворяни. Скромні пости діловодів і писарів були сферою міщан та синів священиків. (Субтельний О. Україна: історія. — К.: Либідь, 1991. — С. 187-188)

4-а група. Проаналізувати текст документа, опрацювати питан­ня «Основні ознаки повсякденного життя українців» і дати від­повіді на запитання.

Зі спогадів очевидця

«Тоді пані ходили... причепурені, як на весілля, зачіски на го­лові мали, немов коробки, а на них... повно квіток, як на якій мо­гилі... Коли б ти, добродію, бачив станики аж на плечах, спідниці здолу зі шлярками, черевики жовті або червоні, або фіолетові з ро­жею посередині, рукавички поза лікті, панчохи роботи «а ля жур» (прозорі),— такі кумедні, як ляльки. Хлопці почали прибиратися по-французькому: носили камізельки мало не по коліна, фрачки до половини грудей і вузький хвостик, ніби щоб мух відганяти, а стан майже посередині плечей, зачіска дивовижна, капелюхи з широ­ким рубцем, а носили їх все під пахвою, хоч сонце світило...»

Запитання

1.  Як змінилося життя українців на початку XIX ст. ?

2.  Чи можемо ми стверджувати, що в цей час побут жителів ук­раїнських міст і сіл набуває буржуазних ознак? Свою думку

обґрунтуйте.

VI. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал підручника.