УРОК 12

Тема. Соціально-економічне становище українського населення під владою Російської імперії в першій половині XIX ст. Соціальні рухи

Мета: охарактеризувати політику російського уряду щодо ук­раїнських земель в першій половині XIX ст.,форми протесту насе­лення та виступи українського селянства, козаків та військових поселенців; розвивати в учнів уміння встановлювати причинно-на- слідкові зв'язки, визначати причини історичних подій, працювати з документами, схемами, таблицями; на прикладах виступів ук­раїнського населення виховувати в учнів патріотичні почуття.

Основні поняття: русифікація, денаціоналізація, уніфікація, генерал-губернаторство, форми протесту, «київська козаччина».

Обладнання: карта, схеми, таблиці, роздавальні картки з істо­ричними джерелами, ілюстрації.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

визначати хронологічну послідовність подій даного періоду; показувати на карті території, охоплені антикріпосницьким рухом;

на основі різних джерел інформації: порівнювати соціально- економічний розвиток українських земель, становище населен­ня та явища повсякденного життя українців під владою Росії та Австрії; визначати та характеризувати передумови, причини, форми, характер і наслідки протесту різних верств українсько­го населення.

ХІД УРОКУ

I.  Організаційний момент

II.Актуалізація опорних знань учнів

Діалогічне спілкування

1.  Які українські землі входили до складу Росії в першій половині XIX ст.? Покажіть їх на карті.

2.  Яку національну і соціальну політику проводив російський уряд щодо українських земель?

3.  Поясніть такі принципи російської політики, як уніфікація, денаціоналізація, інтеграція, бюрократизація.

4.  Що ви можете сказати про становище українського населення під владою Росії на початку XIX ст.,порівняно з часами Гетьманщини?

III.    Мотивація навчальної діяльності

Учитель прикріплює на дошці три таблиці (або їх можна розда­ти учням на парти): «Посилення соціального і національного гні­ту», «Форми селянського протесту», «Найбільші повстання» —і просить учнів визначити, який зв'язок існує між даними явищами та подіями. Учні мають відзначити, що посилення соціального гні­ту призводить до зростання протесту українського селянства і до великих повстань та заворушень. Виконуючи такий вид робіт, діти вчаться встановлювати причинно-наслідкові зв'язки. Далі учні працюють з таблицями.

IV.    Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Робота з таблицями

Таблиця 1

Посилення соціального гніту

•   На території України утворювалися генерал-губернаторства, збільшу­валася кількість поліцейських і військових, кількість військових по­селень, у Києві будується фортеця.

•   Зростає кількість неукраїнського населення міст, знищуються залиш­ки Магдебурзького права.

•   Відбувається русифікація українського населення (насадження росій­ської мови, російської культури і звичаїв).

•   Зменшення селянських наділів, зростання кількості безземельних се­лян, зростання податків і повинностей,застосування поміщиками мі­сячини (безземельні селяни обробляли поміщицьку землю за щомісяч­ний пайок)

Посилення соціального гніту

• Посилюється політичний нагляд за Україною з боку спеціально утво­рених органів безпеки: «Третього відділення власної Його імпера­торської Величності Канцелярії» та «Корпуса жандармерії»

Завдання

1.  Якою була політика російського царизму щодо України в пер­шій половині XIX ст.?

2.  Які факти свідчать про посилення соціального і національного гніту українського населення?

Таблиця 2

Форми селянського протесту

•   Скарги царю та в урядові установи;

•   відмова виконувати повинності й сплачувати податки;

•   втечі з маєтків;

•   підпали поміщицьких маєтків;

•   непокора, збройний опір поміщикам;

•   напади на маєтки, розподіл поміщицького майна;

•   убивства поміщиків або управителів;

•   масові повстання

Завдання

1.  Визначте, який характер мали форми протесту українського населення проти посилення соціального гніту.

2.  Які з них можна назвати активними, а які пасивними?

 

 

Завдання

1.  Які соціальні верстви українського населення брали участь у заворушеннях, виступах та повстаннях першої половини XIX ст.?

2.  Чи можна стверджувати, що соціальні виступи першої полови­ни XIX ст. набули масового характеру? Чому?

Робота з джерелами інформації (по групам) 1-а група. Для опрацювання учням надається ілюстрація «По­карання шпіцрутенами» та документ.

Донесення катеринославського віце-губернатора Міністерству внутрішніх справ про селянський рух та його придушення на Катеринославщині у 1820 р.

«...Наполегливість у відшуканні вольності розкрила в них здіб­ність до тактичного захисту, нерідко видно було виставлені з їхньо­го боку наглядальчі пікети, роз'їзди, рекогносцировки військових сил, які оточували їх селища, рішучість в нападах на озброєних...; видно було також вдосконалені засоби оповіщення і з'єднання ба­гатьох сіл; отже, як тільки втихомирення відбувалося на значній площі багатьох селищ, інші вже, з'єднані в озброєну юрбу, були го­тові боротися за свободу. Така незвичайна швидкість, схильність до однодумності і мужня готовність до захисту і повалення порядку і правил, які стримували бешкетні вчинки, загрожували не тільки всій губернії порушенням тиші і спокою, але лихо це могло легко запанувати і в сусідніх... губерніях, якби зусилля і засоби до відвер­нення цього нещастя не були швидко, твердо і розумно вжиті. Якби направлення достатньої кількості військ і допомога п. генерал- ад'ютанта і кавалера Чернишова не сприяли припиненню цього зла, яке лютувало в цій місцевості і в близьких сусідніх губерніях, то однодумні переконання, звичаї і сподівання легко об'єднали б в мріях про вольність жителів усього південного краю». (Турчен- ко Ф. Г., Мороко В. М. Історія України. Кін. XVIII — поч. XX ст. — К.: Ґенеза, 2000. — С. 49-50)

Завдання

1.  Який ви можете зробити висновок про масштаби повстання на основі даного документа?

2.  Які факти, що згадуються в документі, свідчать про високий рі­вень організації повстання?

3.  На основі ілюстрації визначте, як відбувалася розправа над учасниками повстань.

2-а група. На опрацювання учням надається ілюстрація з порт­ретом У. Кармелюка, українська народна казка та українська на­родна пісня.

Кармалюк і багач (українська народна казка)

Одного разу йшла вдова на базар. Була вона дуже бідна. Йде во­на лісом, аж видить, виходить Кармалюк. Розпитав її, звідки вона і куди йде, дав грошей, щоб купила собі корову. Купила вона коро­ву, привела додому. Сусіди питають, де взяла. Вона й розказала, як було. Почув це один багач. І йому захотілося корову мати дурно. Перевдягнувся він в лахи та йде лісом. Здибав Кармалюка. Взнав Кармалюк багача, а той каже:

—Маю кілька копійок і йду, може щось куплю. А Кармалюк каже.

— На тобі гроші, купиш мені цвяшків. А наступного разу дам тобі на корову.

Купив багач цвяшків та й повертається. Кармалюк узяв ті цвяшки та всі й позабивав багачеві в п'яти.

— Так тобі, — каже,— щоб більше мене не обманював. (Ук­раїнські народні казки. — Львів: Каменяр, 1969. — С. 261-262)

За Сибіром сонце сходить (українська народна пісня)

...Зібрав собі славних хлопців, — Що ж кому до того? Засідаєм при дорозі Ждать подорожнього. Чи хто їде, чи хто йде, Треба їх спитати, Як не має він грошей — Треба йому дати!

(Героїчний епос українського народу. — К.: Либідь, 1993. — С. 206-208)

Завдання

1.  Проаналізувавши ілюстрацію, українську народну казку та ук­раїнську народну пісню, спробуйте охарактеризувати історич­ну постать Устима Кармелюка.

2.  Як ви вважаєте, в чому полягає героїзм і трагізм особистості Ус­тима Кармелюка?

3.  Чому, на вашу думку, образ Устима Кармелюка знайшов своє відображення у творах усної народної творчості?

Учитель. Царський уряд намагався розв'язати селянське пи­тання і зняти соціальне напруження в суспільстві. З цією метою було прийнято ряд державних нормативних документів:

1803 р. — указ про «вільних хліборобів», за яким окремим се­лянам передбачалася можливість звільнення від кріпосницької залежності на основі спільного рішення селянської общини і поміщика. Поміщики тепер мали право відпускати своїх се­лян на волю за викуп.

1839-1841 pp. — реформа керування державними селянами. Для державних селян ліквідовувалася панщина, тепер вони ви­мушені були платити грошовий оброк.

1847-1848 pp. — інвентарна реформа на Правобережній Ук­раїні. У маєтку кожного поміщика вводилася інвентарна кни­га, куди записувалися норми панщини й повинності кріпаків. Панщина зменшувалася до трьох днів на тиждень.

Звичайно, ці нормативні акти дещо полегшували становище се­лянства та обмежували свавілля поміщиків, але зняти соціальне напруження в суспільстві не змогли. Поміщики не хотіли втрачати свою даремну робочу силу, кріпаки ж не мали коштів, щоб викупи­тися. Крім того, нововведення спричинили розшарування селян­ства і залученню його до ринкових відносин.

V. Узагальнення та систематизація знань

Завдання

Як впливала антикріпосницька боротьба в Україні на подаль­ший розвиток суспільства?

VI.     Домашнє завдання

1.  Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2.  Підібрати літературні твори, де зображені соціальні рухи пер­шої половини XIX ст.

3.  Одному учневі підготувати повідомлення про Лук'яна Кобилицю.