УРОК 27

Тема. Вплив аграрної реформи 1848 р.

на розвиток економіки у західноукраїнських землях

Мета: охарактеризувати соціально-економічний розвиток за­хідноукраїнських земель у складі Австрійської імперії в другій по­ловині XIXст., з'ясувати наслідки аграрної реформи 1848 p.; роз­вивати в учнів уміння працювати з текстовими та візуальними історичними джерелами, складати порівняльну характеристику історичних процесів, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, висловлювати й аргументувати власну точку зору; виховувати в уч­нів національні та патріотичні почуття.

Основні поняття: дуалістична монархія, конституційна мо­нархія.

Обладнання: карта, документи, таблиці, ілюстрації. Тип уроку: урок засвоєння нових знань. Очікувані результати Після цього уроку учні зможуть:

хронологічно співвідносити (синхронізувати) модернізаційні процеси в українських землях з аналогічними процесами в єв­ропейських країнах;

на основі карти описувати й характеризувати модернізаційні процеси в українських землях;

на основі аналізу різних джерел інформації: описувати явища і наводити статистичні дані щодо економічних зрушень в захід­ноукраїнських землях; на основі їх узагальнення визначати ос­новні тенденції модернізації українського суспільства у другій половині XIX ст.; доводити закономірність процесів модерніза­ції у розвитку українських земель даного періоду.

ХІД УРОКУ

і. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань учнів

Метод «Мозковий штурм»

Учитель вивішує на дошці плакат з написом «Західноукраїн­ські землі» (можна ці слова написати прямо на дошці), а учні почи­нають називати терміни, з якими у них асоціюється це поняття: Австрійська імперія; Галичина; Буковина; Закарпаття;

реформи Марії-Терезії і Йосифа II; революція 1848-1849 pp.; скасування кріпацтва; Головна руська рада; поділ Галичини на Східну і Західну; Лук'ян Кобилиця і т. ін.

Всі пропозиції учнів записуються на дошці. Цей метод допоможе пригадати соціально-економічне становище західноукраїнських зе­мель у складі Австрійської імперії у першій половині XIX ст. Особ­ливо слід детально пригадати суть аграрної реформи 1848 р. Це: скасування панщини і кріпосних повинностей за викуп; збереження поміщицьких землеволодінь;

проголошення поміщиків єдиними власниками лісів та пасо­вищ;

одержання селянами громадянських прав.

III.  Мотивація навчальної діяльності

Учитель. На сьогоднішньому уроці нам необхідно вирішити дуже важливе запитання:

Як вплинула аграрна реформа 1848 р. на розвиток економіки в західноукраїнських землях у другій половині XIX ст.?

Але спочатку ми з'ясуємо, як політичні зміни, що сталися в другій половині XIX ст. (після революції 1848-1849 pp.), позна­чилися на становищі українських земель. Середина XIX ст. була часом випробувань для імперії Габсбургів. Вистоявши перед рево­люційною хвилею 1848 p., вона невдовзі зазнала дошкульних пора­зок на міжнародній арені. Спочатку Австрія програла франко- італо-австрійську війну 1859 p., а 1866 р. зазнала поразки в протистоянні із Пруссією. Ці невдачі зумовили глибоку політич­ну кризу в державі. Щоб не допустити неконтрольованого розвитку подій, вже 1867 р. було укладено австро-угорський компроміс, внаслідок якого Австрійська імперія перетворилася на дуалістич­ну Австро-У горську. До австрійської частини монархії увійшли Га­личина і Буковина, а до угорської — Закарпатська Україна.

IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Розповідь учителя про зміни

в становищі українських земель в другій половині XIX ст.

1867     року в Австрійській імперії була прийнята Конституція, яка проголошувала рівноправність громадян у державних устано­вах і судах.

1868    року Австрійська імперія перетворюється на дуалістичну (подвійну) Австро-Угорську імперію та конституційну монархію, тому Галичина і Буковина відійшли Австрії, а Закарпаття — Угорщині.

Галичина одержала обмежену внутрішню автономію, розпочав свою роботу галицький сейм. Внутрішнє самоврядування було на­дано й Буковині.

Але західноукраїнські землі все ще залишалися економічно слаборозвиненими й перетворилися на внутрішню колонію Австро- Угорської імперії.

Робота з плакатом

«Рівність виборчого права в Австро-Угорщині»

Перша курія—великі землевласники; друга курія — торговці; третя курія — міста; четверта курія — міс­цеві громади; п'ята курія — загальне виборче право.

Завдання

1.       Розгляньте даний пла­кат і прокоментуйте його.

2.        Як, на вашу думку, він відобразив реформацій­ні процеси, які відбу­валися в Австро-Угор- ській імперії? І чому автор відображає їх у карикатурній формі?

Робота з документом

Учні мають ознайомитися з документом і виконати завдання.

Англійський історик Джон Торквелл про Австрійську імперію «Понад чотири століття імперія Габсбургів була найбільшою європейською державою... У цій частині Європи, де національності так перемішані між собою, важко було досягти згоди з приводу то­го, де повинні прилягати національні кордони або яка національ­ність має вважатися державною більшістю, а яка меншістю. Імпе­ратор висловився так: «Нехай із цим розбереться сам диявол». Імперія Габсбургів віддавала перевагу у вирішенні більшості пи­тань, виходячи із наднаціональних інтересів». (Історія епохи очи­ма людини. — К.: Ґенеза,2004. — С. 25)

Завдання

1.       Як даний документ характеризує Австрійську імперію як бага­тонаціональну державу?

2.        Як вирішувалися національні питання в цій державі?

Учитель. Період становлення фабрично-заводської промисло­вості на західноукраїнських землях припадає на 70-90-і роки XIX ст.

Але промисловий розвиток цих земель відбувався повільно, то­му що українські провінції продовжували залишатися сировинним придатком Австрійської імперії.

 

Завдання

1.       Охарактеризуйте фактори, які визначали розвиток промисло­вості в Західній Україні.

2.       Які галузі промисловості розвивалися успішно, а які ні? Чому?

3.       Спробуйте порівняти промисловий розвиток західноукраїн­ських земель у складі Австро-Угорської імперії і країн Європи. Зробіть висновки.

4.        Чому промисловість західноукраїнських земель розвивалася значно повільніше, ніж промисловість провідних європейських держав, в тому числі і самої Австро-Угорщини?

Складання таблиці Причини повільного промислового розвитку західноукраїнських земель

•Політика австрійського уряду, яка була спрямована на перетворення західноукраїнських земель в аграрно-сировинний придаток;

•переважання в промисловості іноземного капіталу;

•ввезення промислових виробів із Австрії та інших держав;

•низький рівень техніки і технології виробництва;

•невелика кількість міст;

•слаборозвинена торгівля;

•високий рівень безробіття;

•переважання дрібних підприємств;

•нездатність конкурувати з промисловими підприємствами Заходу;

•розорення і занепад ряду підприємств

Метод «Дерево рішень»

Клас поділяється на дві групи: одна з'ясовує, в чому проявили­ся залишки кріпосницького господарювання на західноукраїн­ських землях, друга визначає нові явища в сільському господар­стві. В результаті відповідей учнів будується «дерево рішень».

 

Завдання

1.       Порівняйте стан сільського господарства на західноукраїнських землях у першій та в другій половині XIX ст.

2.        Порівняйте модернізаційні процеси на західноукраїнських зем­лях та в країнах Європи. Зробіть відповідні висновки.

V.   Узагальнення та систематизація знань

Учні відповідають на запитання, що прозвучало на початку уро­ку, і роблять висновки.

Висновки. Аграрна реформа 1848 р., без сумніву, сприяла пере­ходу сільського господарства на капіталістичні рейки і втягуванню його в ринкові відносини. Але економіка західноукраїнських зе­мель мала чітко виражений колоніальний характер, що позначило­ся на її структурі та динаміці розвитку. Можна виділити такі озна­ки її розвитку:

1.       Гальмування економічного розвитку західноукраїнських зе­мель австрійським та угорським урядами, стимулювання ними розвитку власне австрійських та угорських земель.

2.        Кустарно-ремісничий характер західноукраїнської промисло­вості. Більшість західноукраїнських промислових підприємств були малими, недостатньо механізованими, розташовувалися в селах та невеликих містах. Великих капіталістичних підпри­ємств у західноукраїнських землях налічувалося лише 220, і на них працювала тільки четверта частина робітників.

3.        Орієнтація виробництва на добування та первинну переробку сировини, деформована структура промисловості. Розвивалися та прогресували галузі, які мали сировинний характер.

4.        Залежність промислового розвитку від іноземного капіталу.

5.        Хижацька експлуатація природних багатств західноукраїн­ських земель. Колоніальний характер господарювання австро- угорських властей, нестримна сваволя та грабунок іноземних капіталістів призвели до варварського, нераціонального вико­ристання природних ресурсів краю.

6.        Низький рівень впровадження технічних новацій у промисло­вості та сільському господарстві.

7.       Перетворення західноукраїнського краю на ринок збуту това­рів, вироблених сусідніми, більш розвиненими промисловими державами.

VI.   Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал підручника.