УРОК21

Тема. Українське мистецтво першої половини XIX ст.

Мета: визначити особливості розвитку українського мистецтва першої половини XIX ст., схарактеризувавши основні тенденції розвитку музики, образотворчого мистецтва та архітектури; розви­вати в учнів уміння працювати з документами, ілюстраціями, вмі­ти аналізувати історичний матеріал, виділяти головне й другоряд­не, робити висновки та узагальнення; розвивати навички усного мовлення, вміння складати зв'язну та послідовну розповідь; вихо­вувати в учнів естетичні смаки й уподобання.

Основні поняття: культура, мистецтво, архітектура, музика. Обладнання: документи, портрети діячів культури, ілюст­рації.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

показувати на карті основні місця і території, пов'язані з роз­витком українського мистецтва.

на основі різних джерел інформації: визначати й характеризу­вати основні чинники, особливості розвитку, явища, процеси та пам'ятки культури цього періоду; описувати явища культурно­го та духовного життя; порівнювати ідеї та цінності, що були характерні для тогочасної культури, з сучасними державотвор­чими ідеями та культурними цінностями українців; оцінювати внесок окремих діячів у вітчизняну та світову культуру.

ХІД УРОКУ

I.   Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань учнів

Завдання

1.  Назвіть найважливіші досягнення українського мистецтва (му­зики, образотворчого мистецтва, архітектури) другої половини

XVIIIст.

2.  Яких відомих діячів українського мистецтва цього часу ви мо­жете виділити? Чому?

3.  Подумайте, як основні тенденції суспільного розвитку пер. пол.

XIX   ст. вплинули на розвиток українського мистецтва.

III.     Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Українська культура першої половини XIX ст. зба­гатилася й досягненнями українського мистецтва: музики, живо­пису, архітектури та скульптури. Із здобутками українського мистецтва, з провідними українськими художниками, композито­рами, архітекторами та їхніми творами ми й познайомимося на сьогоднішньому уроці.

IV.     Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Цей урок проходить у формі конференції, на якій учні повинні представити свої проекти. На попередньому уроці серед учнів було сформовано три групи, які отримали завдання підготувати проекти за темами:

1-  а   група. «Розвиток музичного мистецтва»;

2-  а   група. «Розвиток образотворчого мистецтва»;

3-  я   група. «Розвиток архітектури».

Протягом тижня учні вели самостійну пошукову роботу, готу­вали повідомлення, підбирали джерела інформації, займалися оформленням проекту. За допомогою вчителя було розподілено обов'язки серед членів групи й призначено керівників-експертів з даного питання (з числа сильних учнів). Цей урок можна провес­ти в комп'ютерному класі, краще з використанням мультимедійно­го проектора. У такому разі учні за результатами роботи готують комп'ютерні презентації.

Склад учасників конференції може бути такий:

Головуючий —учитель.

Експерти —керівники груп.

Учнівське журі (2 учні, можна запросити також когось із вчи­телів).

Комісії з питань розвитку музики, образотворчого мистецтва та

архітектури —учні, які готували проекти

Слухачі —учні, які не брали участі у підготовці проектів.

Учнівська конференція проходить за таким сценарієм:

1.  Учитель відкриває конференцію, керує її роботою, бере участь в обговоренні всіх питань.

2.  Заслуховуються виступи кожної групи, тобто відбувається пре­зентація проектів, в ході якої діти характеризують розвиток музики, образотворчого мистецтва та архітектури пер. пол. XIX ст., а також демонструють плакати, таблиці, схеми, ілюст­рації або комп'ютерні презентації. Від групи може виступати один учень або декілька.

3.  Експерти доповнюють виступи учнів своєї групи і беруть актив­ну участь в обговоренні питань, відповідаючи на них.

4.  Запитання до виступаючих можуть ставити всі присутні, крім членів журі.

5.  Наприкінці уроку журі відзначає найкращий проект і мотивує своє рішення.

6.  Учитель виставляє оцінки за урок всім активним учасникам конференції.

1-а    група презентує свій проект «Розвиток музичного мистецтва».Завдання

1.  Розгляньте ілюстрацію, на якій зображено найбільш відомого кобзаря України Остапа Вересая, та складіть розповідь про роз­виток музичного фольклору на Україні в першій половині XIX ст.

2.  Схарактеризуйте досягнення професійного музичного мистец­тва в Україні.

2- а    група презентує свій проект «Розвиток образотворчого мис­тецтва».

Завдання

1.  Назвіть провідних українських художників першої половини XIX ст. та їхні твори.

2.  Відомо, що Василь Тропінін був відомим портретистом. Роз­гляньте його роботи та поясніть, як на його картинах відтворе­но українське життя.

3.  Як ви вважаєте, яка тематика переважала в роботах Т. Г. Шев­ченка? Чому?

3-я група презентує проект «Розвиток архітектури».

Клас працює з джерелами інформації і дає відповіді на запитання.

З опису подорожі 1844 року Галичиною чеського письменника К Запа

«Архітектурний стиль русинських селянських церков, най­частіше дерев'яних, є оригінальний і дуже мальовничий. Рідко яка не має прегарної бані; часто триповерхові бані, з яких середня ви­ща й гарніша. Коло церкви стоїть дерев'яна дзвіниця, скрізь одно­го взірця, звичайно трохи привітніша, ніж більшість дерев'яних дзвіниць старих костьолів у Чехії. Всі ці дерев'яні церкви бувають творінням простих теслярів, які також чимало прикладають рук до різьбярського мистецтва прикрас Храму Божого. Внутрішній ви­гляд такої церкви буває кращий за всі сподівання; спеціально на іконостасі знаходиться мистецька різьба, ясного кольору, позоло­чена й пофарбована». (Сарбей В. Г. Історія України XIX - початку XX ст. — К.: Ґенеза, 1996. — С. 102)

Завдання

1.  Як даний документ характеризує розвиток архітектури на ук­раїнських землях?

2.  Які архітектурні деталі дерев'яних церков в Україні виклика­ли захоплення у чеського подорожнього і що вразило його в бу­дівничих?

із записок німецького вченого Й. Коля

«Українці живуть у чисто утриманих хатах, що до тебе всміха­ються. Вони не вдовольняються тим, що кожного тижня їх миють, але що два тижні їх білять. Тому їх хати виглядають білі, неначе свіжовибілене полотно... Я був вражений хатою. Лише б пожити у цій чепурненькій світлиці! Надворі було дуже жарко, а тут мило й про­холодно. Повітря було гарне, свіже, запашне. Земля була вкрита травою, а на стінах — зілля. Все було чисте та чепурне. Щодо цього, я не можу нахвалити українців, якщо рівняти їх із поляками та москалями». (Жигаленко О. Куди ведеш чумацький шлях? Книга для читання з українського народознавства. — Полтава: Пол­тавський літератор, 1993. — С. 15)

Завдання

1.  Що вразило німецького мандрівника під час подорожі Украї­ною?

2.  Що ви можете сказати про особливості архітектурної забудови українського села?

Робота з ілюстраціями

Учням надається зображення палацу П.Галагана в с. Сокирин- ці на Чернігівщині та будинок губернатора в Чернігові.

Завдання

1.  Розгляньте архітектурні споруди та визначте прийоми, які ви­користовувалися в архітектурі в Україні в першій половині XIX ст.

2.  Що ви можете сказати про особливості розвитку української ар­хітектури в даний період?

  Узагальнення та систематизація знань

Робота з документом

Учні мають ознайомитися з документом і виконати завдання. Із записок німецького вченого Гакстгавзена

«Українці — це поетичний, багатий уявленнями народ,і тому легко собі уявити, як багато народних пісень та переказів у них збе­реглося. Вони мають великі здібності до мистецтва, а до співу в них дзвінкий голос, чутливе вухо і пам'ять... Незрівнянно більше, ніж у москалів, розвинене в українців й естетичне почуття. Вони мають також талант до малюнків і живопису».

Завдання

1.  Яке враження справив на вас цей документ?

2.  Як ви думаєте, на чому засноване твердження про те, що в ук­раїнців більше розвинене естетичне почуття, ніж у «москалів»? Наскільки воно є об'єктивним?

VI.     Домашнє завдання

1.  Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2.  Повторити матеріал всієї теми, підготуватися до уроку тема­тичного оцінювання.