ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ: ДОДАТОК, ОЗНАЧЕННЯ, ОБСТАВИНА (ПРОДОВЖЕННЯ)
Мета: поглибити знання учнів про другорядні члени речення, їхню стилістичну роль у зв'язному висловлюванні; формувати загальнопізнавальні вміння ставити запитання до другорядних членів речення й виділяти їх умовними позначками, розрізняти додатки, означення, обставини; удосконалювати творчі вміння визначати межі речень у зв'язному висловлюванні; розвивати мовленнєво-комунікативні вміння будувати речення, поширюючи їх другорядними членами речення; на основі мовленнєво-комуні¬кативного дидактичного матеріалу сприяти патріотичному розвиткові особистості. Внутрішньопредметні зв'язки: Лексикологія: засвоєння нових слів.
Орфоепія: правильне наголошення слів.
Граматика: способи вираження означення, додатка й обставини різними частинами мови.
Культура мовлення і стилістика: засвоєння складних випадків слововживання.
Текст (риторичний аспект): удосконалення вмінь поширювати думку за допомогою другорядних членів речення.
Тип уроку: урок осмислення нових знань, формування практичних умінь і навичок на основі набутих знань.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Повідомлення теми й мети уроку, усвідомлення її учнями. Мотивація навчальної діяльності
III. Актуалізація мотиваційних резервів п'ятикласників з теми
? До виділених слів поставити запитання. Виписати їх разом із тими словами, до яких вони відносяться
Благословенна будь, моя незаймана девіце Десно!
Щасливий я, що народився на твоєму березі, що пив у незабутні роки твою м'яку, веселу, сиву воду, ходив босий по твоїх казкових висипах, слухав рибальських розмов на твоїх човнах і казання про давнину, що лічив у тобі зорі на перекинутому небі, що й досі, дивлячись часом униз, не втратив щастя бачити оті зорі навіть у буденних калюжах на життєвих шляхах (О. Довженко).
? Запам'ятати наголос у словах щасливий, босий.
? З'ясувати, якими частинами мови є виділені слова.
? Дати визначення другорядним членам речення: додатку, означенню, обставині.
Коментар учителя. Другорядні члени сприяють поділу речень на поширені і непоширені. Поширеними називаються речення, всяких є другорядні члени. Непоширеними називаються речення, які складаються тільки з граматичної основи. Наприклад:
IV. Виконання практичних завдань творчого характеру
Творче спостереження над мовним матеріалом
? Списати текст, виділяючи пунктиром додатки. З'ясувати тип мовлення. Свою думку обгрунтувати.
Жили ми в певній гармонії з силами природи. Зимою мерзли, літом смажились на сонці, восени місили грязь, а весною нас заливало водою, і хто цього не знає, не знає тієї радості і повноти життя. Весна пливла до нас з Десни. Тоді ніхто не чув про перетворення природи, і вода тоді текла куди і як попало (О. Довженко).
? Визначити синтаксичну функцію виділених слів. Зробити висновок, якими частинами мови, окрім іменників, можуть бути виражені додатки.
Творці диктанти на побудову речень, з поширенням їх другорядними членами речення (за варіантами)
Варіант 1
? Доповнити речення, користуючись словами з довідки. Підкреслити підмети, присудки й додатки. З'ясувати відмінки іменників.
1) Виорав чоловік (що?).... 2) Посіяв на полі (що?).... 3) Виріс славний льон і вкрився (чим?) ... . 4) Сонечко світило (на що?) ... тепленько, хмарка кропила (чим?) ... . 5) (Кому?) ... з того було так любо, як от часом (кому?) ... , коли мати вмиє (кого?) ... та ще й поцілує (За Г. Андерсеном).
Довідка: дощик, льон, дитина, поле, цвіт.
Варіант 2
? Поширити речення обставинами. Підкреслити граматичні основи. Списати речення. Доповнити їх власною розповіддю так, щоб утворилося зв'язне висловлювання.
(Коли?)... я йду вулицею. Вечір надходить (як?).... Дивлюсь (куди?).... Дерева (як?) ... похитуються.
Відтворення деформованого тексту
? Визначити межі речень. Прочитати і списати, розставляючи потрібні розділові знаки. Знайти означення, підкреслити їх хвилястою лінією.
ЛЮБЛЮ СВОЮ СТОЛИЦЮ
Ви бачили місто в золотому саду то наш Київ тепла осінь тихо ступає його вулицями дніпрові кручі вона вже розмалювала неповторними золотистими фарбами листя каштанів на багатолюдному Хрещатику горить ще яскравіше сяє золотом горда й велична Софія.
Я українець тому люблю свою величну столицю дуже люблю своє прегарне шляхетне віковічне місто воно дає мені силу наснагу та окрилює мене (За В. Близнецем).
? Лексична робота: за допомогою тлумачного словника з'ясувати значення слова шляхетний (Шляхетний — величний, благородний, лицарський).
? Дати характеристику першим трьом реченням за метою висловлювання та емоційним забарвленням.
? Прочитати текст, опускаючи означення. Зробити висновок: яку роль відіграють означення в нашому мовленні.
Пізнавальне завдання на зіставлення синтаксичних одиниць
? Скласти й записати речення з поданими словосполученнями так, щоб прикметники виступали: а) означенням; б) присудком. Виділити граматичні основи речень.
Зразок:
сумний Семен ходив цілий день. — Цілий день Семен був сумний.
Круті гори; старий ліс; вузька долина; глибокий яр; пишні левади.
? За допомогою тлумачного словника з'ясувати значення слів левада, яр.
V. Систематизація знань
Широкі дунайські степи... Ширяють над степом орли-сизокрилі, виглядає згори необачне птаство. Хмарами летять на степові озера дикі гуси та срібнопері лебеді. Стелиться степом битий шлях: ним татари ходять з Дунаю до Дністра, а звідти на Дніпро-Славуту (М. Пригара).
VI. Підсумок уроку
Визначення навчальних досягнень учнів з теми і стимулювання успіхів у конкретній навчальній діяльності. Самоаналіз здібностей, отриманих у процесі засвоєння теми.
VII. Домашнє завдання
1. Скласти й записати три речення зі словом Дніпро так, щоб у першому воно виступало підметом, у другому — додатком, у третьому — обставиною.
2. Виписати з художньої літератури портрет одного з літературних героїв. Підкреслити другорядні члени речення і дати їм характеристику за схемою: а) вид другорядного члена; б) на яке питання відповідає; в) якою частиною мови виражається.