Зв’язне мовлення

Спілкування та мовлення. Види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо). Сприйняття чужого мовлення. Навчальне аудіювання.

Мета: повторити  вивчене про мовлення як засіб спілкування за допомогою виражальних засобів мови; про види мовленнєвої діяльності; повправляти у сприйнятті-розумінні почутого; виховувати любов до природи, доброту й милосердя; розвивати логічне й образне  мислення, уяву, слухову та зорову пам’ять, з,агачувати та уточнювати словниковий запас учнів, формувати комунікативні вміння.

Обладнання: підручник, текст для аудіювання.

 

Хід уроку

 

І. Повідомлення мети і завдань уроку.

 

ІІ. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого.

       *Бесіда.

o   Як пов’язані мова та мовлення?

o   Що таке мовлення? Яка мета усного мовлення? Писемного?

o   Що вам відомо про таку форму мовлення, як діалог? Монолог?

o   Які існують види мовленнєвої діяльності?

o   До яких видів мовленнєвої діяльності ви вдаєтеся у процесі виконання домашнього завдання? Під час бесіди в класі?

 

ІІІ. Виконання вправ на застосувавання  узагальнених знань.

 

*Пояснювальний диктант.

Пояснити, про які види мовленнєвої діяльності йдеться в кожному з прислів’їв.  До яких видів мовленнєвої діяльності ви вдалися в процесі роботи над диктантом?

 

    Більше слухай, а менше говори. Страшне перо не в гусака, а в дурака. Він свій язик припинати не звик. Написав писака, не прочита читака. Мудрий уміє читати і рядки, і між рядками.

 

ІV. Вивчення нового матеріалу.

*Пояснення вчителя.

 

      Мова реалізується в процесі мовлення, тобто мовленнєвої діяльності. Мовленнєва діяльність включає такі види: аудіювання (одночасне слухання й розуміння), читання, говоріння, письмо.За науковими даними, час, що його людина витрачає на мовленнєву діяльність, розподіляється так:

·                   аудіювання – 45%

·                   говоріння – 30%

·                   читання – 6%

·                   письмо – 9%

    Як бачимо, основою спілкування є аудіювання. Саме воно забезпечує сприймання та розуміння усного мовлення.

     Аудіювання не слід змішувати зі слуханням. Слухання – це передусім акустичне сприймання звукового потоку, тоді як аудіювання  - це сприймання й розуміння людського мовлення.

    Успішність смислового сприймання усного мовлення залежить від підготовленості слухачів, від того, як вони вміють слухати.

 

V. Виконання вправ на закріплення вивченого.

 

*Проведення навчального аудіювання.

 

Текст для аудіювання

 

 У лісі

 

Діти йшли вузькою стежкою. Де не взялася трясогузка. Киваючи довгим хвостом, вона пробігла стежкою хутко, як миша.

Навколо росли густі кущі. Вони були круглі і здавалися схожими на величезні зелені макітри.

З одного куща випурхнув дрізд. Ігор підбіг до куща, нагнувся і розсунув гілля. Там чорніло щось кругле, схоже на горнятко.

Ніколи не доводилося хлопцям бачити гніздо чорного дрозда.  Кожну билинку, кожну гілочку було по-хазяйськи обмазано глиною, і все кубло зскидалося  на зліплену з глини й землі чорну чашку.

Але що могло бути красивішим за п’ятеро яєчок, які лежали в гнізді! Були вони небесного, ясно-блакитного кольору, і по ньому, як зірочки, де-не-де розбігалися цятки. Василько обережно доторкнувся до до гнізда пальцем і відсмикнув рук. Не змовляючись, хлопці мовчки пішли геть.

Непомітно для себе діти заходии в ліс усе далі. Василько розповідав другові страшні випадки, про які коли-небудт чув. Найбільше сподобалася Ігореві  історія з бовкалом на вовчому хвості. Того вовка ще малим вовченям узяв у лігві  дядько Панас і прив»язав йому бовкало до хвоста. Вовченя ж візьми та й утечи -  шукай вітра в полі!  Такий лютий вовцюган виріс! І все шукає людей, щоб помститися…

Тут трапилося несподіване. Діти почули сухий стукіт бовкала… Ігор мовчки вчепився другові в рукав. Дерев’яний стукіт  наближався. Це навіть не стукіт – це клацання.  Якась велика звірина клацала зубами…

Коли кущі напроти затріщали й заворушилися, діти. Покидавши кошики, кинулися геть. Незабаром Василько зупинився.

- Стій, Ігоре, - сказав він. – Я піду та зніму з вовчого хвоста бовкало і віддам дядькові Панасу.

Хлопець підійшов  до куща ліщини і виламав гілляку. Бовкало застукало зовсім близько. Василько кинувся вперед, крізь кущі.

- Ігоре! – пролунав його крик. – Іди сюди! Ось він!

У кущах, здивовано витріщившись на дітей, стояло теля. Дерев»яне бовкало теліпалося в нього на шиї.  Злякавшись, теля крутнулося і, ламаючи кущі, метнулося геть.

Ломаку, з якою Василько кинувся на «вовка», Ігор узяв із собою. Він покаже її всім. Василько ж не знав, що то не звір!

Діти пішли навпростець. Щось руде промайнуло над головами. Це була білка. Певно, в дупло вскочила. А в дуплі в неї завжди повно горіхів.

Василько підійшов до дерева, охопив руками стовбур. Ігор підсадив друга. Василькові пощастило вхопитися за гілку. Він підтягнувся вгору, тоді засунув у дупло руку. Тієї ж миті  його обличчя скривилося від болю й переляку.

-Тікай! – гукнув він. – Шершнюки!

Відчувши болючий укус у руку, Ігор кинувся тікати. Шершнів він одганяв кошиком. Відбігши далеко від небезпечного місця, хлопець спинився. Де ж Василько? Товариш не з’являвся.

Повертатися назад було боязко. У вухах досі стояло ост огидливе дзижчання, а перед очима не зникало видіння? Страшні, з палець завдовжки, жовто-смугасті шершні…

Ігор відчуває, що не може більше чекати. Тривога за Василька охоплює його. Стискаючи в руці держальце кошика, він хутко йде туди, де залишив товариша.

Васлько лежав під деревом, увесь зіщулившись. Ігореві стало страшно. Василько поворухнувся й гукнув:

- Не підходь! Закусають!

Рій літав над Васильком. Огидливі жовті комахи не давали йому підвестися.

Щось немов штовхнуло Ігоря. Він надів на голову кошика і з відчайдушною рішучістю побіг до Василька. Просто з розгону впав на товариша, затуливши його від шершнів. Розлючені комахи з шелестом билися об кошик.

-  Дурний, закусають! Попадеш! – глухо обізвався Василько.

-  Я гнакрився кршиком, Василечку. Ти лежи смирно. Тобі дуже болить?

-  Не ворушись, Ігоре. Вони відстануть. А ти не сердишся на мене? Я ж знав, що то не вовк…

- Ти знав?

- Еге ж. Як ми ото тікали, я озирнувся і побачив теля…

Минула ще добра година, доки віддлетів останній шершень. Затихло дзижчання  і шелест слюдяних крилець. Хлопчики поповзли, щоб знову не привернути уваги комах.

На стежці вони глянули один на одного: у кожного обличчя розухло, замість очей світилися щілини.

Обнявшись, хлоп’ята пішли стежкою. Ліс ставав рідший, попереду чистою синявою блиснуло небо.

За О.Донченком; 605 сл.

 

На кожне із запитань вибрати правильну відповідь:

 

1.Перед дітьми стежкою пробігала:

          А перепілка

?    Б трясогузка

          В малинівка

          Г ворона

2. Кущі були схожі на:

           А круглі м’ячі

           Б дитячі голови

          В зелені снопи

?    Г зелені макітри

 

3. Хлопці, не змовляючись, пішли від гнізда геть, тому що

          А вони поспішали

          Б гніздо їх не зацікавило

?    В боялися зашкодити пташці

          Г хотіли уникнути спокуси зруйнувати гніздо

4. Вовченя у лігві знайшов

         А дід Іван

         Б дядько Себастьян

         В дядько Петро

?    Г дядько Панас

5. Василько виламав гілляку з куща

          А калини

          Б малини

?    В ліщини

          Г ожини

6. Ігор узяв ломаку з собою, щоб

          А похизуватися перед хлопцями

?    Б підтвердити сміливість товариша

          В переконати у зустрічі з вовком

          Г на згадку про подію

7. Василько поліз у дупло, щоб

          А спіймати білку

          Б видрати білченят

          В покуштувати бджолиного меду

?    Г  дістати горіхи

8. Василько гукну Ігореві:

         А «Рятуй мене!»

         Б «Тримай мене!»

         В «Стривай!»

?    Г  «Тікай!»

9. Ігор повернувся до дерева з дуплом, щоб

          А дізнатися, що трапилося з Васильком

?    Б рятувати Василька

          В забрати кинутий кошик

          Г спитати дорогу

10. Накривши собою товариша, Ігор переживав, щоб

          А шершні не закусали його до смерті

?    Б не боліло товаришу

          В шершні не залізли під кошив

          Г шершні не зіпсували кошик

11. Василько зізнався, що бачив теля, тому що

          А із вдячності за допомогу

?    Б через докори сумління

          В було дуже страшно

          Г треба ж про щось говорити

12. Випадок із шершнями

          А покладе край дружбі хлопчиків

?    Б ще більше зміцнить їхню дружбу

          В не вплине на їхні стосунки

          Г викличе в них взаємну відразу

 

VІ. Відповіді вчителя на запитання учнів (після того, як тестові завдання виконано).

 

VІІ. Підбиття підсумків уроку.

 

VІІІ. Домашнє завдання. Вправа 11.