Кількісні числів­ники (цілі, дробові, збірні) та порядкові.

 Мета: поглибити знання учнів про числівник як час­тину мови, пояснити поділ числівників на групи; навчити знаходити числівники у тек­сті, відрізняти від інших частин мови, що ма­ють числове значення; виховувати в учнів кмітливість, самостійність мислення.

III.       сприйняття й засвоєння учнями навчального мате­ріалу

1.     слово вчителя.

Сьогодні ми починаємо вивчати нову частину мови — чис­лівник. Числівники за своїм походженням тісно зв'язані з іменниками і прикметниками. Але в процесі історичного роз­витку мови вони втратили граматичні ознаки, властиві імен­никам і прикметникам, і перетворилися на абстрактні найме­нування числових понять.

2.      Робота з підручником. [1] Вправа 350 (усно). Бесіда з класом.

—   Зверніть увагу на слова, що означають кількість.

—  До якої частини мови вони належать?

—  Чи можна цифри записати словами?

[2]Вправа 298 (усно).

— За якими ознаками ви розпізнали числівники?

3.      [1, 2] слово вчителя.

Числівник — самостійна частина мови, що означає число, кількість предметів, їх порядок при лічбі й відповідає на пи­танняскільки? котрий?

За значенням і морфологічними ознаками числівники по­діляються на кількісні та порядкові. Кількісні означають чис­ло або кількість предметів і відповідають на питання скільки? Вони поділяються на такі розряди за значенням:

1)     власне кількісні, що означають цілі числа: три, п'ят­надцять, сімсот;

2)     дробові, що позначають частини предмета:дві п'ятих;

3)     збірні, що позначають певну кількість предметів як одне ціле: семеро, одинадцятеро;

4)     неозначено-кількісні, які називають приблизну кіль­кість предметів: багато, кільканадцять.

Порядкові числівники означають порядок предметів при лічбі і відповідають на питання котрий? Наприклад: восьмий,сорок перший, п'ятисотий.

4.      Розподільний диктант.

З а в д а н н я: записати числівники в дві колонки: в пер­шу — кількісні, в другу — порядкові.

Двадцять п'ять, п'ять восьмих, сімнадцятий, шестеро, чет­вертого, сто, три дев'ятих, одинадцятеро, дев'ятий, вісімде­сят, семисотий, чотириста, тринадцятий.

5.      слово вчителя.

Кількісні числівники не мають роду і числа, але змінюють­ся за відмінками: двома річками, п'ятьма олівцями.

Порядкові числівники змінюються за родами, числами й відмінками: сьомий клас, сьома година, сьоме вікно, сьоми­ми класами.

6.      тренувальна вправа.

Завдання: записати подані сполучення словами; вказа­ти числівники кількісні та порядкові.

100 років, 5-годня, 45 зошитів, 30-й метр, 6-та година,14 учнів.

7.      колективна робота.

Завдання: в записаних на дошці реченнях визначити, якими членами речення виступають числівники.

Двічі по вісім —шістнадцять. Краще десятьом дати, як в одного просити. (Нар. тв.) За двадцять кроків од хати росла груша. (І. Нечуй-Левицький) Переможцями стали учні шосто­го класу.

8.      практична робота.

Завдання: поставити питання до поданих слів, щоб від­різнити числівники від інших частин мови. Визначити, до яких частин мови належать ці слова (усно).

П'ять, п'ятірка, п'ятеро, одна п'ята, уп'яте, сто, сотня, со­тий, усоте, одна сота, подвійний, по-друге, другий, подвоїти, двійка, два, двоє.

9.      Робота з підручником.

[1]    Вправа 351(усно).

[2]    Вправа 299 (письмово).

IV.  закріплення вивченого матеріалу

Запитання до учнів.

—  Що називається числівником?

—  На які розряди за значенням поділяються числівники?

—  На які розряди поділяються кількісні числівники?

—  Яким членом речення можуть бути числівники?

—  Як відрізнити числівник від інших частин мови з число­вим значенням?

V.   домашнє завдання

[1]    Підручник, § 40, вправа 359 (письмово).

[2]    Підручник, § 33, вправа 301 (письмово).