Тема. Словосполучення і речення, синтаксичні зв’язки в них.

Мета: поглибити та систематизувати знання школярів про синтаксичні одиниці, які є будівельним матеріалом для ССЦ, зосередивши увагу на відмінностях між словосполученням та реченням за роллю в мові, будовою та функцією; дати поняття про ССЦ, формувати вміння визначити його в тексті.

Тип уроку:           комбінований урок (узагальнення та систематизація вивченого; вивчення нового матеріалу).

Обладнання: підручник.

 

ХІД УРОКУ

 

І.             Повідомлення теми та мети уроку.

ІІ.            Аналіз матеріалу з метою повторення і систематизації здобутих знань.

 

?             Робота з підручником.

               Виконання вправи 213.

 

ІІІ.          Систематизація раніше засвоєного матеріалу.

 

?             Робота з підручником.

               Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 103). Робота з таблицею «Словосполучення і речення» (с. 104).

 

?             Робота біля дошки.

               Записати речення. Виділити в них словосполучення (усно). Дати відповідь на запитання: у чому полягає відмінність між словосполученням і реченням? Пояснити, чому не становлять словосполучення підмет і присудок, а також однорідні члени речення (вказати їх у реченнях). У виділених словосполученнях визначити головне й залежне слова, з’ясувати тип зв’язку між словами.

 

               Нахиливсь крилом єдиним журавель понад криницю. Ранок виніс на долонях сонця теплу паляницю. Нахилилась на криницю із відерцем журавлиця і стоїть, у вирій не зліта (П. Харченко). За журавлиними ключами вже осінь заміта сліди.  І синім маревом ночами пливуть тумани від води (П. Малєєв). І «курли» ще й досі над полями лине, проводжає осінь тугу журавлину… (Б. Дегтярьов).

 

?             Словниковий диктант.

               У записаних словосполученнях виділити головне й залежне слова, вказати словосполучення поширені й непоширені, з’ясувати вид кожного за головним словом, визначити тип зв’язку між словами.

              

    Осіння туга; золота пора; відлетіли у вирій; сумовите ячання; прощання з рідним краєм; закурликали протяжно; дуже високо;  у захмаренім піднебессі; тужили відлітаючи; до наступної весни; вірність батьківщині; щедрі дарунки осені; прибрались ошатно; незрівнянна врода; несказанно прекрасні.

 

?             Розподільний диктант.

               Словосполучення зі зв’язком узгодження, керування і прилягання записати в три колонки.

 

               Неповторний краєвид; висловлення захоплення; неймовірно гарний; висловилися недвозначно; якнайвища оцінка; справжнісінька сенсація; стояли завмерши; знаменна подія; незабутнє враження; у центрі полотна; зачаровані колоритом; відгуки про пейзаж; не забулася відразу; на вершині слави; наперекір долі; освітлений яскраво; нестримно плине; працював захоплено.

 

?             Диктант із коментуванням.

               Чи є запис текстом? Свою думку обґрунтувати.

 

               1880 року у Санкт-Петербурзі було відкрито незвичайну виставку – виставку єдиної картини.

               У затемненому залі демонструвалося нове полотно Архипа Куїнджі «Ніч на Дніпрі». З обох боків від картини було встановлено неяскраві лампи. У їхньому мерехтінні полотно видавалося вікном, розчиненим у чарівну українську ніч…

               Жодна з виставок живопису не знала такого успіху. Натовп стояв біля входу, юрба заповнила сходи. Безперервно під’їжджали нові й нові екіпажі.

 (З журналу)

 

ІV. Вивчення нового матеріалу.

 

?             Пояснення вчителя.

               Як будівельним матеріалом для речення є слова і словосполучення, так речення є будівельним матеріалом для ССЦ (складних синтаксичних цілих), із яких складається текст.

               Речення в тексті не є рівноцінними. Серед них є такі, що відзначаються відносною самостійністю і несуть у собі найважливішу інформацію. Такі речення називають автосемантичними (самозначними). Інші допомагають уточнити, поглибити, конкретизувати зміст автосемантичного речення.

               Такі групи речень утворюють складне синтаксичне ціле. Таким чином, ССЦ – це група речень, які об’єднані між собою тісним логічним і синтаксичним зв’язком і являють більш повний, порівняно з реченням, розвиток думки.

               Як правило, автосемантичне речення ССЦ розміщене на початку. Проте  бувають різні варіанти – з  автосемантичним реченням в інших позиціях.

               У ССЦ розкривається одна з мікротем тексту.

               До складу зв’язних висловлювань поряд із ССЦ можуть входити й окремі речення. Такі речення цілком охоплюють повний обсяг інформації і не вимагають конкретизації.

   (За В. Мельничайком)[1]

 

V.           Виконання вправ на закріплення вивченого.

 

?             У щойно записаному тексті (див. попередню вправу) визначити ССЦ, вказавши в кожному з них автосемантичне речення. Автосемантичні речення почленувати на словосполучення (усно).

 

?             Підсумкова бесіда.

1)     Що є будівельним матеріалом для речення?

2)     Із чого складається ССЦ?

3)     Яке речення називається автосемантичним?

4)     У якій позиції, як правило, знаходиться автосемантичне речення у ССЦ?

5)     Що таке речення?

6)     У чому полягає відмінність між реченням і словосполученням?

7)     Якими за будовою і видами бувають словосполучення? Наведіть приклади, за потреби скористайтеся таблицею на с. 104.

 

?             Диктант із коментуванням.

               Виділене речення почленувати на словосполучення (усно). З’ясувати будову, вид вичленованих словосполучень, а також тип зв’язку між словами, що входять до їх складу. Пояснити, чи є записане висловлювання текстом, свою думку обґрунтувати. З’ясувати тему та головну думку тексту, в обох ССЦ визначити автосемантичні речення.

 

               Місячне сяйво на полотнах Куїнджі було таким природним, що приголомшена публіка чудувалася: як це зроблено? Підозрювали підступ. До чого тільки не додумувались спантеличені шанувальники! Говорили про кольорові скельця, крізь які художник, малюючи, спостерігає природу. Фантазували про «місячні фарби»: проведи ними по полотну – враз засяють зорі!... Дехто поривався перевірити, чи ж не сховано за картиною джерела освітлення, чи ж не написано її на склі.

               Художник реготав, хоч ці нісенітниці, безумовно, його дратували. Адже віртуозність Куїнджі була результатом не стільки вродженого відчуття кольору, скільки титанічної праці митця.

 (З журналу)

 

?             Робота з підручником.

1)     Самостійне виконання вправи 220 (письмово).

2)     Усне виконання вправи 221.

 

VІ.          Підведення підсумків уроку.

 

VІІ.         Домашнє завдання.