ВІДГУКИ ПИСЬМЕННИКІВ ТА ЛІТЕРАТУРОЗНАВЦІВ ПРО ПОВІСТЬ Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я»
Сим разом їй [«Правді» за 1879 p.] пощастило опублікувати найкращий твір Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я», що хоч написаний з досить прозорою антисоціалістичною тенденцією*, все-таки з погляду на високе артистичне змалювання селянського життя і добру композицію належить до найкращих оздоб українського письменства.
Се вже не та поетична, декуди аж переборщено поетична та квітчаста мова Марка Вовчка, не штучна, силувана, академічно неповертлива мова Куліша,— се переважно буденна мова українського простолюддя, проста, без сліду афектації, але проте багата, колоритна і повна тої природної грації, якою вона визначається в устах людей з багатим життєвим змістом.
Іван Франко
Яка прекрасна мова! Читав — наче погожу воду у спеку пив. Яке знання народних звичаїв, народного життя!
Михайло Коцюбинський
У «Кайдашевій сім'ї» багато яскравих, виразних діалогів, у яких виявляється, з одного боку, ліризм і природний гумор українських селян, а з другого — обмеженість їх світогляду, забобонність і примітивізм понять, що зростають на ґрунті дрібновласницької психології. Та гумор І. Нечуя — не сміх заради сміху. Характерною рисою його, коли йдеться про селян-трударів, є поєднання сміху з сумом, із теплим співчуттям. Крізь смішні, недоладні вчинки Кайдашів, які ворогують за межу, за ґрунт, за грушу, крізь кумедні сварки й бійки двох близьких родин, прозирає трагедія найширших верств селянства, що борсається в лабетах безземелля і нових пореформених утисків. Реального виходу із становища письменник не показує, але важливо, що і в цій повісті висловлено віру в світлі начала трудящої людини.
Силою і правдивістю художнього відтворення побуту... селянства — безправного, обтяженого податками, розпорошеного, роз'єднаного, пригніченого темрявою й неуцтвом,... цей твір займає почесне місце серед інших творів світової літератури на селянську тему («Земля» Е. Золя, «Мужики» Реймон-та). На відміну від Золя, український письменник бачив не тільки темряву і забобонність селян, а й поезію сільського життя, прекрасні якості душі трудівника.
Ніна Крутікова
Жодна література світу, скільки мені відомо, не має такого правдивого, дотепного, людяного, сонячного, хоч дещо і захмареного тугою за кращим життям, твору про трудяще селянство... як «Кайдашева сім'я» Нечуя. Тут усе виконує свою визначену автором роль, веде свою мистецьку партію, як інструмент у хорошому оркестрі чи хорі.
Максим Рильський
Внаслідок сутичок і боротьби за власність люди стають жорстокі, дріб'язкові, жалюгідні. Але крім сміху, побутові картини повісті викликають у читача ще й почуття суму за людину, за її самоприниження і моральний занепад.
Іван Шавловський
...Письменник акцентує увагу не стільки на самодостатньому змалюванні зажерливості членів Кайдашевої родини, скільки на розкритті духовної роз'єднаності людей, показі індивідуалізму, браку високої душевної організації особи, без яких її буття в кінцевому підсумку зводиться до недалекого існування. І, мабуть, не слід вбачати в епізоді бійки Карпа з батьком лише факт боротьби за свій шматок. Не ідеалізуючи старшого сина Кайдашів, письменник дає можливість читачеві побачити і рутинність життєвих уявлень старого Кайдаша, який не хоче зрозуміти нові обов'язки, і загалом природне прагнення сина обстояти добре ім'я своєї дружини. Письменник діалектично дивився на життя. Йому не імпонували ні догматично-авторитарний погляд на життя батьків, ні безупинне свавілля дітей, але золотої середини Нечуй-Левицький у тодішній дійсності так і не знайшов.
Ростислав Міщук
У питаннях суспільного розвитку села Нечуй-Левицький пішов далі своїх попередників і навіть деяких сучасників. Не можна відривати його т. зв. «ідеалізації» села від правдивої, гостро критичної анатомії селянського укладу життя, яку так блискуче зробив письменник у повісті «Кайдашева сім'я».
Для творчої манери Нечуя-Левицького, для його індивідуального почерку характерне поєднання досягнень живопису у передачі багатобарвного об'єктивного світу з зображувальними засобами художньої літератури. У багатьох місцях повість «Кайдашева сім'я» настільки насичена кольоровими епітетами, метафорами та порівняннями, що створюється ілюзія живописного полотна. Це й дало пістави [Франку] називати його «великим артистом зору».
Василь Власенко
...Мозаїчне вкраплення [у повісті «Кайдашева сім'я» ] розмовних та народних стереотипів у змалюванні пейзажу дозволяє письменнику вести розповідь у потрібному настроєвому ключі, який у свою чергу підводить читача до відповідного сприймання твору.
Раїса Іванченко
Розповідь майже скрізь іде на діалогах, що справляють враження звукової мови. В кожній описовій чи розповідній подробиці розкривається обмеженість, темнота, егоїзм дрібних власників, які, наче білка в колесі, борсаються в колі дрібновласницьких інтересів.
Олександр Білецький
[Особливу високохудожність письменника 0.1. Білецький вбачаєу відтворенні контрасту між «природним» світом і світом «неприродних» людських стосунків, характеризує сміх автора як «сміх крізь сльози», що споріднює його з М. Гоголем.]