Зв’язне мовлення. Створення діалогів дискусійного характеру відповідно до запропонованої ситуації.  Замітка дискусійного характеру.

Мета: пояснити особливості складання замітки в газету дискусійного характеру; на основі здобутих текстологічних знань формувати текстотворчі вміння; формувати вміння дискутувати, а саме: чітко висловлювати власну позицію (тезу), добирати аргументи і прикладина її підтвердження або спростування, контраргументивсуперечці; виховувати толерантість, чемність, повагу до опонентів; сприяти уточненню й збагаченню словникового запасу учнів.

 

Хід уроку

 

І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

 

*  Прочитати заздалегідь записані на дошці (спроектовані через кодосокоп)  речення, визначити стильову належність кожного. Пояснити значення виділених слів, за  потреби звернувшись до словника. У першому реченні вказати слово, вжите в переносному значенні, розкрити це значення.

 

Мене поміж газетних інформацій кольнула ця заміточка мала. (П.Перебийніс.) Залежно від характеру освітлених фактів та способу викладу позиції автора замітки бувають такі: замітка інформаційного характеру, пропозиція, подяка, замітка дискусійного характеру тощо. (З посібн.)

 

Словник. Інформація-  повідомлення. Факт -  подія, що справді відбулася, реальність.  Позиція – погляд на те чи інше питання.

 

ІІ. Повідомлення мети і завдань уроку.

 

ІІІ. Підготовка до роботи над заміткою.

 

* Пояснення вчителя. 

 

Замітка – інформаційний  газетний жанр, в якому в лаконічній формі повідомляється про важливі, суспільно вагомі події й цікаві факти.

Замітка характеризується злободенністю, оперативністю, правдивістю. У замітці дискусійного характеру розповідається про факт, який різними читачами може бути сприйнятий  неоднозначно: хтось погодиться з позицією автора замітки, комусь захочеться заперечити. Вправно написана замітка дискусійного характеру спроможна викликати жвавий відгук читачів. Нерідко після надрукування такої замітки на шпальтах газети виникає дискусія.

Замітка може бути складена в цілком серйозному  або ж у дещо іронічному  тоні.

 

Словник. Оперативність – вчасність. Іронія - тонке приховане  кепкування, глузування.

 

*Читання учнями однієї із  заздалегідь записаних  на дошці (спроектованих через кодоскоп) заміток.

 

І.                                            Постріл лунатиме щоденно

 

Щоденно о 12 годині з північної башти  укріплення історико-архітектурної пам’ятки-музею "Фортеця” лунатиме гарматний постріл. Стрілятимуть з макета гармати зразка 1805 року, який було виготовлено та апробовано на Київському заводі "Арсенал”.

Виникає питання: чи ж варто до виснажливого міського гамору  додавати ще й гарматний постріл? Невже щоденний гарматний постріл щодня пробуджуватиме історичну пам’ять мешканців міста? Навряд на відновлення пам’яті він вплине суттєво. Чи ж не краще видати побільше  книжок історичного змісту та зняти хоч два-три високохудожніх історичних кінофільмів? Чи не краще – оголосити конкурс на найбільш сучасні (за змістом і формою) підручники історії для школярів і студентів? На історичну пам’ять і національне самоусвідомлення мешканців міста це, певно, вплине суттєвіше. Та й у місті буде тихіше.

З газети.

ІІ.                                                    Українські богатирки

 

Усього шестеро штангістів (троє мужчин і троє дівчат) представили збірну України на чемпіонаті Європи – 2002 в Анталії. "Змагатимуться в Туреччині лише ті, хто дійсно спроможий поборотися за нагороди”, - заявив перед початком змагань  керівник нашої делегації Олександр Пуцов.

І що ж? Найперший же вихід на поміст увінчався перемогою. Чемпіонкою  Європи  в категорії до 48 кг стала 21-річна Олена Зінов’єва із Запоріжжя. У сумі вона підняла 177, 5 кг.

Золоту естафету підхопила 20-річна Наталя Скакун з Чернігова (категорія до 63 кг). Її досягнення – 240 кг – виявилося новим європейськи

м рекордом.  В той же час у поштовху ( 135 кг) Наталя побила  світовий рекорд.

З-поміж українських богатирів чоловічої статі  23-річний харків’янин Олександр Лихвальд удостоївся лише бронзи.

Вже вкотре українські дівчата виявилися спритнішими і, найголовніше, сильнішими за українських хлопців. Хтось скаже: навіщо дівчині штанга? Навіщо їй сталеві м’язи, кремезна постать, квадратна талія, виснажливі фізичні тренування? А чому  ні? Чому не  привчати усіх  юних українок  до штанги уже з  середньої школи? Якщо в нашому суспільстві не цінуються належним чином такі дівочі якості, як врода, розум, жіночність, порядність, скромність, чому б не розвивати  фізичну силу? Може, хоч у Туреччині та хоч за  силу м’язів наших дівчат гідно  поцінують...

Як цього, тобто кремезної статури й квадратної фігури, досягти? Є ідея. Загальновідомо, що до шкільного розкладу введено уроки футболу. То хай собі у футбол грають миршаві хлопці, а для дівчат варто організувати уроки зі штанги. Хіба ж це не по-сучасному – привчати юних дівчат піднімати  вантажі, котрі  козакові Мамаєві, мабуть,  і не снились?

Звісно, не кожній козачці поталанить із золотою медаллю (на всіх у турків металу не вистачить), зате вдома легко буде лантухи з картоплею тягати. Знов-таки на вечірній міській вулиці захистити себе тренована козачка цілком зможе. Ще й хулігана покарає, куди тому ОМОНу. Відпочивай, міліціє!

З газети.

 

* Колективне обговорення прочитаної замітки за поданим нижче планом.

 

План аналізу замітки

 

         1. Наскільки чітко формульоване питання, що обговорюється.

       2. Наскільки чітко висловлено позицію самого автора. Чи переконливою є  наведена  автором аргументація цієї позиції.

3. Чи спроможна замітка переконати читачів у правоті автора.

1.           Чи додержано вимог публіцистичного стилю.

2.           Наскільки вдалим є заголовок.

 

ІV. Робота учнів над заміткою дискусійного характеру.

 

* Обговорення змісту відповіді авторові опрацьованої  замітки  з позиції "проти”  у формі замітки  дискусійного  характеру до газети  (як пам’ятку можна використати план аналізу замітки).

 

*Самостійна робота над текстом замітки-відповіді на чернетках. Добір заголовка.

 

* Читання й обговорення  кількох  складених учнями заміток.

 

* Запис тексту замітки дискусійного характеру на дошці й у зошитах. Колективний добір заголовка до замітки.

 

V. Виконання ситуативної вправи.

 

·                   Скласти й розіграти діалог, що міг би відбутися між двома семикласниками,  які знайшли на подвір’ї  бездомного хатнього песика. Один з учнів наполягає на виклику відповідної санітарної служби, вважаючи, що собачка може виявитися хворим на інфекційну хворобу.  Другий  переконує в необхідності повернути тварину хазяїнові, поселивши її на час розшуків у підвалі будинку.

Письмове завдання. Від імені обох хлопців (за варіантами) написати замітки дискусійного характеру про долю бездомних тварин до міської газети (один з дописувачів наполягає на їхньому винищуванні, другий  пропонує створити притулки для тварин на громадських засадах).  До кожної замітки дібрати заголовок.

 

VІ. Підбиття підсумків уроку.

 

VІІ. Домашнє завдання.  Вправа 583.