Тема: ССЦ і абзац. Інтонація ССЦ.

Мета: пояснити особливості співвідношення між ССЦ та абзацом, особливості інтонування ССЦ; формувати вміння з’ясовувати відповідність або невідповідність між ССЦ та абзацом, обrрунтовувати її, правильно інтонувати ССЦ, що входять до складу тексту; розвивати увагу, логічне мислення, пам’ять, удосконалювати вміння застосовувати здобуті теоретичні знання на практиці, навички колективної й самостійної роботи, удосконалювати орфоепічні навички.

Тип уроку: урок  вивчення нового матеріалу.

Обладнання: таблиця.

Хід уроку

 

 

І. Повідомлення теми і  мети уроку. Мотивація навчання.

 

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

 

* Пояснення вчителя.

 

Між ССЦ і абзацом  немає  тотожності. У тексті ССЦ може бути частиною абзацу або ж членуватися на кілька абзаців.

Часто ССЦ і абзац можуть збігатися: такий збіг характеризує тексти суто інформаційні, позбавлені емоційності. В емоційно забарвлених текстах  поділ на абзаци залежить від задуму автора. Якщо кілька розрізнених фактів він хоче об’єднати в одну картину, абзац об’єднує кілька ССЦ. Якщо з метою посилення експресії  пов’язані між собою елементи він хоче розмежувати, ССЦ  членується на кілька абзаців. Отже, абзац виступає не тільки засобом членування тексту на композиційній основі, він буває й художнім засобом увиразнення змісту, засобом підсилення емоційності висловлювання.

Поділ ССЦ на кілька абзаців практикується у діловому мовленні, здебільшого в документах великої суспільної ваги (Конституція України).

В інтонаційному відношенні ССЦ  є закінченим цілим. Між ССЦ робиться глибока пауза. Рамочні речення, тобто зачин і кінцівка,  вимовляються повільніше, більш напруженим тоном, ніж речення середньої частини. "Нове” в кожному з речень зазвичай  виділяється логічним наголосом.

 

ІІІ. Виконання вправ на закріплення.

 

* Прочитати записаний на дошці (або спроектований через кодоскоп) текст, правильно  його інтонуючи. Звернути увагу на інтонування кожного окремого ССЦ. З’ясувати: збігаються чи не збігаються у тексті ССЦ та абзаци?

 

Володимир Боровиковський

 

Він народився в Миргороді, що на Полтавщині, де й жив до тридцяти років. Мистецтво живопису було в його сім’ї спадковим, тому першим вчителем Володимира став батько – Лука Боровик – талановитий іконописець, який розмалював на Лівобережжі десятки церков. Отож рання творчість художника пов’язана з  опануванням  традицій українського іконопису.

Перебуваючи в Україні на шляху з Криму, цариця Катерина ІІ звернула увагу на Володимирові картини. Це різко змінило долю  художника: його запросили до Петербурга, де він отримав звання академіка живопису. Боровиковський став видатним майстром як релігійного, так і портретного жанру. Жіночі портрети його пензля – найкращі зразки олійних картин вісімнадцятого століття.

Володимир завжди сумував за Україною, повторюючи в листах палке бажання повернутися на вітчизну. На жаль, мрія не здійснилася.

Він створив силу-силенну картин, більшість з яких – перлини тонкого психологізму й  натхненної лірики. Національна особливість його таланту – виняткова м’якість і якась по-особливому лагідна проникливість.

За В.Рожанівським.

 

* Переписати текст, самостійно членуючи його на абзаци (подаємо текст в авторському членуванні) та вставляючи пропущені букви. Визначивши межі ССЦ, підкреслити в кожному автосемантичне речення. Зробити висновок про співвіднесеність ССЦ та абзаців. Прочитати текст, правильно інтонуючи ССЦ.

 

      І.Микола Терещенко – український з..млевласник з-під Лохвиці, що на Полтавщині, відомий у світі цукровий магнат. Нащадок давнього козацького роду, що брав початок від старшини Терешка, котрий зміг ро..б..гатіти  з шаблі та участі в походах, Микола Іванович володів б..гатьма цукроварнями на сході України і торгував цукром не л..ше в Росії, а й за кордоном. Каву з цукром Терещенка залюбки п..ли в англійських кав’ярнях, у францу..ьких кафе та в німецьких бістро.

У Києві підпр..ємець мав палац-контору – діловий палац, як він сам його наз..вав. Тут він працював, пр..ймав замовників, партнерів, укладав угоди. Звідси тяглися нитки управління в далекі цукроварні, сюди стікалася інформація з усієї цукрової імперії. Цей свій будинок лохви..ький поміщик любив найбільше, хоч, крім нього, мав у місті пр..красні палаци. В одному з маєтків ро..міщувався родинний музей: Терещенко був завзятим  колекціонером.

Тож коли 1917 року Терещенко був обраний міністром фінансів, ніхто особливо не зд..вувався: він мав зв’язки за кордоном, знав кілька іноземних мов, а, головне, мав в..ликий вплив на пром..словців Європи (За Ю.Дмитренком; 160 сл.).

 

          ІІ. Перші відомості про сім’ю Симиренків пов’язані з ім’ям запорожця Степана, який понад двадцять років козакував на  Запоро..ькій Січі. Його сина Федора  зап..сали в кріпаки.  Федір узявся будувати млини, а невдовзі, ро..багатівши на торгівлі хлібом та худобою, він викупився з кріпа..тва. Пізніше Федір спорудив механічний пісково-рафінадний та  машинобудівний заводи. До речі, найперший збудований Симиренком м..талевий пароплав носив назву "Українець”.

Обох своїх синів  пром..словець Федір Симиренко послав навчатися до Парижа. Старший син Платон, отримавши диплом інж..нера, заснував знам..ните на весь світ садівни..тво.

Згадаймо: навкруги панувала кріпаччина, і заклади Симиренків на її тлі були не тільки т..хнічним дивом, а й ос..редками  культурного життя. При цукрозаводі було збудовано церкву, лікарню, школу для робітників, а також гуртожитки для одинаків і будинки для сімейних.

Якось у гості до Симиренків завітав Тарас Шевченко. Глибоко вражений побаченим, поет ро..чулився до сліз, а вже наступного року коштом Платона Симиренка вийшов Шевченків "Кобзар”.

Любов до України, піклування про її культуру стали невід’ємною частиною ж..ття родини Симиренків (З календ.; 158 сл.).

 

ІV. Перевірка самостійної роботи.

 

V. Підбиття підсумків уроку.

 

VІ. Домашнє завдання. Написати твір-роздум на тему "Чи зустрічалися мені благодійники?”. У записаному тексті позначити межі ССЦ. Підготуватися до виразного читання твору.