9 клас

Тема: Розвиток української мови

Мета: ознайомити з тенденціями розвитку української мови в наші дні; виховувати повагу до української мови, патріотизм; розвивати увагу, логічне й образне мислення, удосконалювати навички роботи з підручником, збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник[1].

Зміст уроку

 

І. Організаційно-психологічний момент.

 

* Знайомство з новим підручником.

o       Читання передмови.

o       Ознайомлення з використаними в підручнику умовними позначеннями (знаками-символами).

 

Колективне усне виконання вправи 1.

 

ІІ. Підготовка до вивчення нового матеріалу.

 

* Робота біля дошки. Записати речення. Чи змінюється, на вашу думку, мова? Чим викликані та з чим пов’язані зміни?

 

   Мова росте разом із душею народу. (І.Франко.) Слова, забуті і нові, мелодією вишиті у мові. (Н.Гуменюк.) Мова, наша мова – літ минулих повість, вічно юна мудрість, сива наша совість. (Ю.Рибчинський.)

 

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

 

ІV. Вивчення нового матеріалу.

*Робота з підручником.

   Колективне опрацювання теоретичного матеріалу (с. 2 ).

 

Як гул століть, як шум віків,                                    Як бурі подих, - рідна мова,                                    Вишнева ніжність пелюстків,                                    Сурма походу світанкова,                                    Неволі стогін, волі спів,                                    Життя духовного основа.   Так починається вірш «Рідна мова» видатного українського поета Максима Рильського. Справді, мова народу уміщує і людський досвід, тобто береже пам’ять про минуле, і реагує на реалії сьогодення, тобто відбиває всі зміни в реальному житті.  Отже, мова є чутливою до суспільного життя її носіїв. Зміни відбуваються у фонетиці, лексиці, граматиці, правописній системі. Найбільш рухливою є лексика. Науковці стверджують, що впродовж десятиріччя словниковий склад мови змінюється  приблизно на 25%. Реальність породжує потребу у виникненні нових слів для називання нових предметів, понять, ознак, явищ. Властивими українській мові способами утворилися й увійшли до активного вживання слова державник, самостійник, податківець, тестування і под. Завдяки розвитку економічних і культурних зв’язків України з державами світу лексика збагатилася за рахунок запозичення  іншомовних слів (мер, спікер, кліп, менеджер, піца, хіт). Підраховано, що близько 90 відсотків нових слів, що з'являються у кожній мові, - це терміни. Упродовж останніх років термінологія багатьох галузей наук значно оновилася (блог, імуногенетика,, кріохірургія, мовне портфоліо, рейтингова система освіти, шоуїнг). Чимало термінів і професійних слів перейшли до мовлення широкого загалу: субсидія, інфляція, ліцензія, бартер, дистриб’ютор.

 

*Усне виконання вправи 2.

Дати відповіді на питання:

·        Зміни на якому рівні мови – лексичному чи граматичному – засвідчили подані у вправі речення? Поясніть.

·        Чим зумовлено «відмирання» в мові одних слів і «народження» інших? Зробіть висновок: чи пов’язаний розвиток мови з життям суспільства? У чому, на вашу думку,  такий зв’язок виявляється?

·        Чим, на вашу думку, спричинене виникнення авторських неологізмів? Чи «приживаються» вони в мові? Від чого це залежить?

 

  ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.

      

*Прочитати. Як ви розумієте вираз «розвиток мови»? Чим спричинені зміни у структурних рівнях мови?

 

    І. Мова як засіб спілкування членів суспільства не може не змінюватись. Основу мови складає  її основний словниковий фонд і граматична будова.  Зміни в мові не руйнують самої мови, тому що її основа змінюється дуже повільно і забезпечує стійкість мови.   

   Розвиток мови – це зміни, які відбуваються  в напрямку її вдосконалення. Зміни ці відбуваються на всіх структурних рівнях мови (З підручника).

 

   ІІ. Потуга мови – у ній самій. Інакше кажучи, у можливостях людського розуму. Хоча при цьому кожна мова має конкретний вимір: демографічний, політичний, економічний, правовий, ідеологічний, інформаційний, евристичний (науковий), культурний, освітній тощо. …Кожна мова – то унікальне знаряддя пізнання світу.

      Змінюється мова завдяки внутрішнім пружинам розвитку, але спричинюють напругу всередині неї зовнішні чинники. Серед них найперший – це нове життя в усьому його різнобарв’ї, але не останній – це інші мови, які мають здатність проникати їй у тіло. А коли "позичаєш тую мову в свою, чудову, пребагату”, як казав поет, то тут ще треба розібратися: чи маємо справді розвиток рідної мови? (В.Радчук.)

 

* Прочитати. Які з поданих слів можна вважати неологізмами? Визначте серед них власне неологізми (нова форма й новий зміст); 2) перенайменування (нова форма - уже відомий зміст); 3) переосмислення (уже наявна в мові форма - новий зміст). Які з неологізмів є іншомовними словами? Наскільки інтенсивним є сьогодні проникнення в українську мову іншомовних слів? Як це пояснити?

 

 

      Речник (прес-секретар), вільноринковий, банкомат, тінізація, соборність, европейськість, успіхологія, євроманікюр, відеопіратство, сувереншовінізм, СДУ (система дистанційного управління), комп’ютерний вірус, штрих-код, вогнеборець, равлик (назва символа, який розділяє ім'я скриньки користувача і хоста, де знаходиться ця скринька в адресах e-mail.), дельфінологія,  біржовик, нік, прогалик (пропуск між словами в тексті).

 

Словник. Неологізм – слово або його окреме значення, які з’явилися в мові на даному етапі її розвитку  і новизна яких усвідомлюється мовцями. Кількість неологізмів тільки в періодиці в розвинених мовах протягом року досягає десятків тисяч. Переважна більшість неологізмів (до 90 %) —  терміни. Неологізми ряду мов (англійської, російської, французької, японської) фіксуються й досліджуються в центрах неології. Сленг - емоційно забарвлені слова розмовного типу, переважно жаргонного характеру, які в сучасних умовах мають тенденцію легко переходити в літературну мову.

 

*Прочитати текст. Усно переказати його, проілюструвавши самостійно дібраними прикладами інтернаціоналізмів. Значення терміна інтернаціоналізм  уточнити за словником термінів.

 

     Щоб мова нормально розвивалася, аж ніяк не можна штучно спрямовувати її розвиток у тому чи іншому напрямі. Найприродніший розвиток мови спирається на живе народне мовлення, неспотворене жодними зовнішніми впливами. Годі заперечити, що співжиття і культурний обмін між народами сприяє засвоєнню інтернаціональної лексики. Уживання інтернаціоналізмів, коли в своїй мові немає чим їх заступити, цілком виправдане.  (С.Караванський.)

 

Словник. Інтернаціоналізми (інтернаціональні слова) - слова, поширені у всіх або багатьох неспоріднених мовах, близькі за лексичним значенням і звуковим оформленням

 

* Прочитати інтернаціоналізми. Які з них мають українські відповідники? За потреби скористатися довідкою. З українськими відповідниками скласти речення. Зробити висновок: яких лексичних запозичень слід уникати.

 

         Консенсус, принцип, імідж, абсурд, горизонт, клімат.

 

Довідка. Згода,  засада, образ, безглуздя, обрій, підсоння.

 

 

* До кожного іншомовного слова дібрати український відповідник. Які з утворених пар є лексичними дублетами (абсолютними синонімами)? У якому стилі зазвичай уживається кожне з іншомовних слів? Які з них у мовленні варто замінювати на українські відповідники, які не слід? Якою мірою це залежить від контексту?

 

      Екстраординарний, бізнесмен, адвокат, понтифік, пролонгація, ОК, спам, міленіум, блокбастер, мер, віза, координувати, лімітувати, пріоритет, репродукувати, симптом, компенсувати, квантативний, бутерброд, шеф, експорт.

 

Довідка. Особливий, заповзятник, захисник, папа римський,  подовження, тисячоліття, бойовик, міський голова, гаразд, непотріб, дозвіл, погоджувати, обмежувати, першість, відтворювати, ознака, відшкодувати, кількісний, накладенець,  керівник, вивіз.

 

* Прочитати. Визначити головну думку тексту. Якою мірою ви згодні з його автором? Відповідь побудувати у формі роздуму та проілюструвати прикладами.

 

Частка англіцизмів в українській мові зростає щокілька років на цілий окремий словник.  Чи це поповнення мови, а не її витіснення? Чи це розвиток, а не заміна?

Ми позичаємо слова, які цілком піддаються перекладові, отже, виштовхують з обігу питому лексику: інтенція (намір, задум), рецепція (сприйняття), фан (болільник, уболівальник), бренд (ґатунок), промоція і промоушн (заохочення, сприяння, підтримка, допомога), памперс (підгузник), трансформер (перекинчик, перевертень), андеґраунд (підпілля), маркетинг (збут, вивчення ринку), кастинг (конкурсний відбір – акторів, фотомоделей тощо), пресинг (тиск, натиск), моніторинг (нагляд, контроль, перевірка), прайс-лист (цінник, прейскурант), дилер (посередник), трейдер (торговець), провайдер (постачальник), спічрайтер (складач промов), дайджест (оглядовий збірник), плейєр (програвач), скейтборд (дошка-самокат), котон (бавовна), степлер (зшивач, скріплювач, спинач), генерація (покоління), респектувати (шанувати), джек-пот (найвища сума виграшу), бізнес-ланч (діловий обід), тост (грінка), аплікант і аплікація (заявник і заява), бігборд (панно, стенд), амбасада (посольство), екзит-пол (опитування на виході), кілер (убивця), гелікоптер (вертоліт), шейпінг (підправка статури, догляд за поставою) і сотні подібних. (За В.Радчуком)

 

* За поданими лексичними значеннями визначити слова. Чи сприймаються вони сьогодні як неологізми? Пояснити.

 

·        Позика, що видається під заставу нерухомого майна, а також застава нерухомого майна під таку позику.

·        Процес встановлення курсу валюти чи курсової вартості акцій.

·        Упровадження американського долара (наприклад, у  економіку України).

·        Проходження митного контролю

·        Оптовий торгівець; постачальник; фірма або підприємець, який займається збутом продукції; юридична або фізична особа, яка займається від імені фірми-виробника збутом і гарантійним обслуговуванням товару

 

Довідка. Іпотека. Курсоутворення. Доларизація. Розмитнення. Дистриб'ютор.

 

* Що означають подані вислови? Як пояснити їхню поширеність? Чи варто їх уживати в мовленні? Чому? Як розмежувати розвиток мови та засмічення мови?

 

                       No problem; no coment, ОК.

 

*Прослухати. Виписати  подані в уривках авторські новотвори. Які з них сьогодні є загальновживаними словами? Які широко вживаються в поетичному та публіцистичному мовленні? Чи згодні ви з думкою, що письменник повинен творити нові слова? Відповідь побудуйте у формі роздуму та проілюструйте виписаними прикладами.                  

 

 Письменник не тільки майстер, а й творець Слова. Письменниця Олена Пчілка, відчуваючи брак  потрібної лексики, сама  творила високоякісне Слово. Це їй ми завдячуємо  наявність у нашій мові слів мистецтво, переможець, променистий. Галицькі письменники створили таке незаступиме тепер слово, як здійснювати. (С.Караванський.) 2. Відобразивши особливості  українського світобачення, Тарас Шевченко викував нові слова, віднайшовши  нові грані в узвичаєному, буденному, закріпив  за багатьма словами нове значення. Ось його словотвори: довготерпеливий, медоточивий, золототканий, худосильний, убогодухий, пишно-чепурний, вінценосний. А ще: високочолий, великолітній, широкополий, крутоберегий, тихосердний (За М.Степаненком). 3. Котляревський в „Енеїді” вперше вжив слова несамовитий, приміта, розтовкти, угамуватися. П.Куліш чимало зробив для справи збільшення словника пересічного громадянина (вабити, зграя, злочинець, несвідомий, покора, послуга, почуття, рівність). Марко Вовчок теж доклала свою витончену ручку до нежіночої справи українського словокарбування (красень, легкодухий, намір, питання, струмінь). Байкар Л. Глібов допоміг нам конкретніше означити дійсність, ввівши такі мовні одиниці: бурмотати, пожовкнути, соромно. На особистому рахунку І. Нечуй-Левицького велика кількість слів, без яких сьогодні ми навряд чи обійшлися б: стосунок, перепона, квітник, вигукування, сміливість. А колекція нововведень М. Старицького не має собі рівних за суспільною розповсюдженістю, відзначимо хоча б такі слова: незагойний, мрія, завзяття, байдужість, темрява, привабливий, потужний, нестяма і багато інших. (М. Нестелєєв.)  Сьогодні в літературному обігу подибуємо  незафіксоване у словниках слово цікавинка, одне із значень якого відповідає  запозиченому родзинка. Біля колиски цього слова стояла письменниця Докія Гуменна. До опису  безвільної, пригніченої особи вона докидає епітет вівцеподібний,  розкоханій на дармових хлібах особі прикладає прикметник пишнотілий. (С.Караванський.)

 

* Прочитати. Розказати про застарілі слова. Яка їхня роль у мовленні? У яких випадках уживання застарілих слів доцільне? Відповідь проілюструвати поданими в тексті прикладами.

 

      Розвиток мови – процес незворотний. Ми перекладаємо сучасною українською мовою козацькі літописи та твори  Г.Сковороди,  "Енеїду” І.Котляревського читаємо з тлумачником. Значній частині словника Б.Грінченка сьогодні ми не знаходимо застосування, бо позначені речі та способи їх бачення вийшли з ужитку як застарілі.

   Дотепер цінну, але призабуту лексику, зокрема репресовану, справді варто активізувати в обігу. Проте відроджувати мову минувшини не випадає. Чи ж потрапимо нафту замінити в терміносистемі промислу ропою, склозавод – гутою, спиртово-горілчаний – гуральнею? Чи вдасться переконати скінхеда, що він – гиря? (За В.Радчуком.)

 

*Робота з підручником.

Усне виконання вправи 5.

Прокоментувати зміст речення Словниковий запас мови незміренний.

 

*Робота з підручником.

Письмове виконання вправи 6.

 

*Пояснювальний диктант.

      

І. У розвинених мовах кількість неологізмів, зафіксованих у газетах і журналах, упродовж одного року, складає десятки тисяч. Це зумовлено соціальною потребою в називанні всього нового та в його осмисленні, внутрішньомовними факторами: тенденціями до економії, уніфікації, завданнями експресивно-емоційної стилістичної виразності.

     Запозичені з англійської мови слова драйв (рух), байк (велосипед), апгрейд (підйом, заряд) притаманні мовленню сучасних підлітків, або тінів (скорочено від тінейджерів – молоді віком від 13 до 18 років).

    Будь-який  неологізм на момент свого виникнення є продуктом індивідуально-авторської мовотворчості, він створений на замовлення конкретної ситуації. Подальша доля неологізму залежить від прийняття або неприйняття його носіями мови. (За В.Смиковою)

 

V. Підбиття  підсумків уроку.

 

*Бесіда.

·        Як ви розумієте зміст виразу Розвиток мови – це зміни, які відбуваються  в напрямку її вдосконалення?

·        На яких структурних рівнях мови відбуваються зміни? Як ви гадаєте, чому найбільш рухливою є лексика?

·        Прокоментуйте слова письменника Джона Френча: Слова - це листя на дереві мови, і якщо якесь листя падає, то інше займає його місце.

·        Чому зміни в мові не руйнують самої мови?

·        Що породжує потребу у виникненні нових слів? Чому найбільше новотворів – у політиці, економіці, техніці, науці?

·        Як ви ставитесь до іншомовних запозичень? Чи згодні ви з тим, що найбільше запозичень у термінології? Як це пояснити?

·        Чи залежить розвиток мови від мовної політики держави? Як ви розумієте цей термін?

·        Чи згодні ви з виразом Володимира Колечицького: Архаїзм — це неологізм на пенсії? Відповідь проілюструйте прикладами.

·        Яку роль у розвитку української мови відіграють ЗМІ? Розкажіть про це.

·        Чи існує зв’язок між розвитком української мови та діяльністю україномовних веб-сайтів? Який саме? Які україномовні сайти вам відомі? Який україномовний сайт є вашим улюбленим? Чому?

·        Чи можна сьогодні говорити про український Інтернет? Свою думку аргументуйте.

 

Довідка. Мовна політика України – політика держави, спрямована на забезпечення належних умов функціонування державної мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України, гарантування вільного розвитку, використання мов національних меншин України.

 

·        Прокоментуйте вислів мовознавця В.Радчука:

 

«Мова як подих і голос краю переживе всі партії та ідеології, а деякі слова мови, передусім ті, що старші за неї, переживуть саму мову. Це крона й коріння явища значно обсяжнішого, місткішого і вартіснішого – людського єства. У мові ми знаходимо себе і навік полишаємо. Мова, якою ми говоримо, – це наше безсмертя».

 

ІV. Домашнє завдання. Вправа 7.