Урок № 19

Інтонація складносурядного речення. Синонімія складносурядних речень з різними сполучниками, а також складносурядного речення і простих речень

Мета: поглибити знання дев’ятикласників про складносурядні речення; формувати вміння правильно інтонувати складносурядні речення; розвивати творчі вміння моделювати складносурядні речення за поданим початком або з кількох простих речень, а також використовувати їх в усному й писемному мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти удосконаленню знань з історії рідної держави.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

Хід уроку

І. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

1.Перевірка письмового домашнього завдання.

2.бесіда:

· яке речення називається складним?

· Які є види складних речень?

· яке речення називається складносурядним?

· За допомогою чого поєднуються частини простих речень у складносурядному?

· Які розділові знаки ставляться у складносурядних реченнях і коли?

ІІІ. Ознайомлення з темою і метою роботи. Мотивація навчальної діяльності школярів

IV. Усвідомлення теоретичного матеріалу

1.Коментар учителя.

Інтонація в складносурядному реченні залежить від смислових зв’язків між його частинами, а ці зв’язки — від сполучників. Розрізняють два типи інтонації складносурядних речень: перелічення і зіставлення.

При інтонації перелічення в кінці кожної частини складносурядного речення, крім останньої, підвищується тон і робиться пауза. Ця інтонація притаманна реченням, що передають одночасність або послідовність подій: На південному схилі горбика сонце вже розтопило сніг, і вітер шелестить густою осінньою травою (О. Копиленко).

При інтонації зіставлення в кожній частині логічний наголос падає на той член речення, який протиставляється: Добро не пропадає, а зло вмирає (Нар. творчість).

Частини складносурядного речення відділяють одну від одної комою, крапкою з комою і зрідка — тире.

(додаток № 1.)

V. Виконання системи практичних завдань дослідницького характеру для засвоєння матеріалу

 

1. Творче спостереження над мовним матеріалом з елементами аналізу

· Прочитати текст мовчки. Визначити тип і стиль мовлення.

· Дібрати заголовок, який би відбивав тему тексту. Аргументувати свій вибір. Переказати текст.

Яка хвилина!.. Уявіть собі, тітко, що наші батьки й брати пішли в похід. Але не на наказ царя й за царя, а за Україну, за її визволення. Борються, як боролися предки, перемагали. І отже, Бог дав, що остаточна перемога за нами. Уявіть собі, тітусю: ми побідили, Україна вільна! І нема вже ні чужих регіментарів у нас, ні московських воєводів, ні цар нам не пан, ні король, ні хан, а гетьман заправляє нашою країною — наш український гетьман! І ось він на сивому коні в’їжджає з поля боїв в золотоверхий Київ. Дзвони грають, сурми трублять на валах тої твердині, що цар нашими руками будував, із гармат палять, народ хвилюється, як море. Усі очі радісно горять, а груди воля розпирає: Осанна! Осанна! Дівчата квіти під ноги сиплють, малинові хоругви лопотять, як птиці, що крила широко розпустили, бо вже вилетіли із кліток. Осанна! Осанна! Осанна!

Уже наших козаків не поженуть копати канали московські, і вже на їхніх костях не будуть класти нової столиці. І забувають матері й сестри про синів і братів, що у визвольній боротьбі свої голови поклали, й підносять маленьких дітей на руках високо, понад голови юрби і кажуть: «Дивіться, це той, що нам виборов волю! Це гетьман!..»

Ах, як я такої хвилини бажаю! Хай би я її бачила з вікна чернечої келії, хай би мені серце з великої радості надвоє розірвалося, але знала б я, що була щаслива (Б. Лепкий).

· Охарактеризувати складносурядні речення (визначити будову, смислові зв’язки між частинами). Поміркувати, чим відрізняється інтонація складносурядних речень від простих. Пояснити вживання розділових знаків.

· Зробити фонетичний розбір виділеного слова.

Матеріал для вчителя. Осанна — молитовний вигук стародавніх євреїв і християн; слава (хвала) Богу! Регімент — полк найманого війська.

 

2.Дослідження-аналіз
Прочитати виразно речення. Зробити інтонаційно-змістовий аналіз їх.

1.Ще над Дніпром клубочиться задуха, і пахне степом сизий деревій (Л. Костенко). 2. Голос, тонкий, гнучкий, дзвінкий, так і розходився на всі боки: то розлягався у високім просторі; то слався по землі, по зелених житах; то завмирав оддалеки на полях розлогих; то вливавсь в душу якимсь несвідомим щастям (Панас Мирний). 3. Я воду пив з твого лиця, а ти, мов зіронька, пишалась (Р. Лютий). 4. А за садами левада, за левадою долина, а в долині тихий ледве журкотить струмок, оброслий вербою й калиною та окутаний широколистими лопухами; а в цьому струмку купається опецькуватий білявий хлопчик (М. Шумило). 5. Чи нам відчиняться пізнань важкі ворота, чи вирве нам серця роздорів динаміт?! (Д. Павличко). 6. Ударив грім, і зразу шкереберть пішло життя (В. Стус). 7. То мати гукає, то мати шепоче, мене виряджаючи в дальню дорогу (П. Воронько).
Записати речення, пояснити пунктограму кома і крапка з комою в складносурядному реченні.
Дослідити, що з’єднують повторювані сполучники в другому реченні — однорідні члени чи частини складносурядного речення. Свою відповідь аргументувати

3. Розвиток мовлення учнів

Прочитати початок тексту. Продовжити його роздумом про те, чи є у вас сила духу та як ви її виробляєте. У висловлюванні використати складносурядні речення. Пояснити розділові знаки.

Як набути силу духу? Найкращий союзник — праця, а найстрашніші вороги — лінощі й розхлябаність. Треба боротися з «я не хочу» і говорити собі «я повинен». Усі палять, а ти не пали. Непогано було б подивитися кіно по телевізору, але ще не зроблено уроки. Значить треба сісти за письмовий стіл... Поступово прийде почуття того, що ти володієш своїми емоціями, вчинками, звичками... (За П. Поповичем).

Чи є у вашому колективі розхлябані однокласники? Як до них ставляться оточуючі? Які поради слід давати таким людям? Сформулювати їх, дотримуючись культури мовлення.

Розібрати виділені слова як частину мови.

4. Запишіть і виразно, з інтонацією, прочитайте речення. Ви­значте смислові зв’язки між простими реченнями у складно­сурядному.

1. Ще не вмерла Україна і слава, і воля, ще нам, браття молодії, усміхнеться доля (П. Чубинський). 2. Співай же, Десно, у весняних просторах, ростіть будови, гомоніть міста (М. Риль­ський). 3. Та пітьма не так уже мучила Соломію, але холод про­йшов її наскрізь (М. Коцюбинський). 4. Прилинув вітер, і в нічній хатині він про весняну волю заспівав (Леся Українка). 5. Можна вибрать друга і по духу брата, та не можна рідну матір вибирати. (В. Симоненко).

·Знайдіть підрядні частини складних речень, визначте їх тип, підкресліть сполучники або сполучні слова, якими вони при­єднуються до головних частин. Поясніть розділові знаки. Зробіть синтаксичний розбір речень. (додаток 2)

5. робота з картками.

Прочитати речення. З’ясувати, чим зумовлена виразність складносурядних речень, з яким стилем мовлення пов’язується вживання їх. Дослідити особливості інтонування таких речень і визначити, за яких умов ставиться тире між частинами складносурядного речення.4
1. Найменший шелест або стук — і моє серце падає і замирає. 2. Вона (Соломія) приклала до рани мокру холодну ганчірку — і Остапові стало легше. 3. Їй (Соломії) жаль стало молодого змарнованого життя — і вона заплакала. 4. Обернувшись назад і глянувши на небо, вона побачила червоні, як грань, хмари — і зразу стали зрозумілими їй і той дим, що вона чула, і тепло, і неспокій птахів, і тікання звірів. 5. Йому (Остапові) докучило дивитись на жовті стіни комишу — і він заплющив очі. 6. Гіца з Раду підвечір прокидалися — і в задимленій хатці ставало весело й гамірно (З тв. М. Коцюбинського).
Накреслити схеми речень.

VІ. Систематизація й узагальнення знань

Бесіда:

1. Які розділові знаки треба ставити в складносурядних реченнях?
2.Вдалині хиталися дерева і синів задуманий прибій (В. Сосюра).
З’ясувати, чому в поданому реченні кома не ставиться? Навести власні приклади.
3. Сформулювати правила вживання крапки з комою і тире в складносурядних реченнях. Навести приклади.
4. Розповісти про інтонаційні особливості складносурядних речень.

VІI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

За поданими початками утворити складносурядні речення з єднальними або протиставними сполучниками. Поставити розділові знаки.
1. У пристанційному скверику озвалися солов’ї ... . 2. Хати ховалися за кучерявим осокорами ... . 3. На подвір’ї нікого не було ... . 4. У темряві вулиці спалахнули фари ... . 5. Раптом пролунала команда ... . 6. Гриміли постріли салюту ... . 7. На Дніпрі тремтіли вогники ... .

 

 

Додаток № 1.

 

СЛОВО ВЧИТЕЛЯ.

Щоб засвоїти правильну інтонацію в складносурядному реченні, слід розглянути графічне зображення інтонування при виразному читанні.

Хлопчик полюбив ці степові краєвиди.

Пройшла гроза, і ніч промчала, і знову день шумить кругом.

При читанні простого речення голос спершу підвищується, робиться невеличка пауза, а в кінці речення голос дещо спадає. У складносурядному реченні ритмомелодика специфічна і кожна з частин інтонується, але весь комплекс речень (як смислове, так і граматне ціле) накладає на інтонацію,яка є в реченнях – частинах, ще одну, загальну інтонацію кінця. Але й вона не однорідна і є зіставна (властива реченням з протилежним зв’язком,де логічним наголосом виділяються ті члени, зміст яких протиставляється). Графічно це зображується так:

На заході ще жевріло небо, а в степу вже заходила ніч.

(П.Панч)

Є й перелічувальна інтонація(властива реченні, що передають одночасність або послідовність дій), коли йдеться про перелік фактів чи явищ.

Довкола будиночків цвів бузок, і на білі стіни падала прозора тінь від листя.

(П. Панч)

ВИСНОВОК: інтонація в складносурядному реченні залежить від смислових відношень між частинами речення, а ці вфідношення від сполучників.

Додаток № 2.

Синтаксичний розбір складносурядного речення

1. Зазначити, що речення складне, сполучникове, складносурядне.

2. Дати характеристику речення за метою висловлювання (розповідне, питальне чи спонукальне) та інтонацією (окличне чи неокличне).

3. Визначити всі члени речення.

4. Визначити кількість сурядних частин, що входять до аналізованого речення.

5. Визначити смислові відношення між сурядними частинами (єднальні, протиставні, зіставні чи розділові) і відповідний тип сурядних сполучників, що їх зв’язують.

6. Пояснити розділові знаки між частинами речення.

7. Побудувати схему складносурядного речення.

Зразок усного розбору

ВікиЛетять, аВНеозорнімМоріЄдинеСонцеДля земліГорить(П. Филипович).

Речення складне, сполучникове, складносурядне, розповідне, неокличне. Складається з двох частин: перша -Віки летять; друга –В неозорнім морі єдине сонце на землі горить. Перша і друга частина за змістом зіставлені і поєднані зіставно-протиставним сполучникомА. Між частинами складносурядного речення ставиться кома.

Зразок письмового розбору

Речення скл., складносур., розпов., неокл., 2 частини, з’єдн. зіст.-протист. спол. а. На письмі між частинами – кома.

[ ], а [ ].