Іван Малкович
Музика, що пішла

Коли вона плелася в коси —

чом, скрипко, відвернулась пріч?

Як музику пустила босу

в таку непевну, звабну ніч?



Ох, смиче, теж дививсь куди ти? —

вже ж сивина спадає з пліч, —

як босу музику пустити

в таку непевну, звабну ніч?..



Візьму собі землі окраєць,

піду блукати по світах, —

хай тільки вітер завиває

в моїх розхристаних слідах...



О мамо, тату, як спитають,

куди ваш син подався з віч —

скажіть: він музику шукає,

що босою пішла у ніч.