[И], [І] ПІСЛЯ [Ж], [Ч], [Ш] ТА [Г], [К], [X] У КОРЕНЯХ СЛІВ
Мета: ознайомити учнів з чергуванням голосних [и] та [і] після приголосних [ж], [ч], [ш] та |г], [к], [х] у коренях слів; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити слова з поданою орфограмою в текстах; розвивати творчі вміння використання слів з чергуванням голосних [и] та [і] після приголосних [ж], [ч], [ш] та [г], [к], [х] при побудові власних висловлювань; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати повагу до повір'їв, звичаїв, традицій українського народу, збагачувати знання про значення великодніх свят.
Внутрішньопредметні зв'язки:
Лексикологія і фразеологія: засвоєння нових слів.
Культура мовлення і стилістика: засвоєння складних випадків слововживання.
Тип уроку: урок осмислення нових знань, формування практичних умінь і навичок на основі набутих знань.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Повідомлення теми й мети уроку, усвідомлення
її учнями. Мотивація навчальної діяльності
ПІ. Генералізація знань (відтворення теоретичних відомостей, застосування яких буде потрібним на уроці)
Робота з текстом. Спостереження над мовним матеріалом
? Прочитати висловлювання. Дібрати заголовок. Переказати текст, висловивши свої міркування про необхідність збереження народних традицій. Великдень — одне з найбільших християнських свят, до якого готували обрядову їжу: паски та крашанки. Існує легенда про походження цього звичаю. Жили колись в Україні три мудреці і вирішили вигадати якусь святкову страву, щоб перед святою Паскою обдарувати нею людей. Перший мудрець опустив курячі яйця у глек з червоною фарбою і радіє: будуть крашанки червоні, як сонечко. Другий мудрець теж узяв яйця і розвів фарби. Але перш ніж опустити яйця у горнята, він, нагрівши бджолиний віск, наставив на всій шкарлупці крапочками різні візерунки: сонечко, зірочки, квіти. Третій мудрець намалював воском на яйці храм Божий, небо і зорі, на іншому — дерево життя і напис «Христос Воскрес!» Коли все було готове, зійшлися мудреці разом, щоб показати один одному свої витвори. І очей не могли відвести — такі гарні вдалися їхні дарунки. Відтоді й з'явилися на світі великодні крашанки, писанки, мальованки. Наші предки вважали писанку особливою святістю, яка приносить добро, щастя, достаток, захищає від усього злого... (За В. Паращичем).
? Знайти слова з буквами и, і після ж, ч, ш, та г, к, х у коренях дієслів. Пояснити їх написання.
? До слів злий, гарний, щастя, достаток дібрати антоніми. Пояснити їх написання і вимову.
? Прочитати, чітко вимовляючи звуки [и] та [і]. Яка є закономірність у правописі цих звуків у коренях слів? Відповідь обґрунтувати. Хижак, щирий, міжгір'я, чисто, жінка, щипати, гидкий, хист, хідник,
бджілка, хиткий, шипшина, вечірній, щілина, загибель, щічка.
? До слів хідник, вечірній, щічка дібрати спільнокореневі слова. Розібрати їх за будовою.
IV. Виконання системи практичних завдань Коментоване письмо
? Списати, вставляючи пропущені літери и чи і. Обгрунтувати свій вибір.
Щ..рий, ш..рина, ж..рний, шістнадцять, к..нець, іщ.тка, г..рло, ш..бка,
Ж..ТТЯ, г.хть, к..стка, к..піти, ш..шка, к.льце, х..д, ч..сло, ч.льний, чистовик, ч..плятися, к..вш, кінчик, к..сель, г..чка, п.рчиця, ш..ти.
Коментар учителя. Написання слів з літерою і перевіряється шляхом добору споріднених слів.
? З'ясувати лексичне значення виділених слів.
Розподільний диктант з творчим завданням
? Записати подані слова під диктовку, розподіляючи їх у дві колонки: у першу — з літерою и в корені слова, у другу — з літерою і.
Читанка, шість, шкільний, гиря, вихідний, перешіптування, шкідник, кістлявий, причинити, чіткий, чіпляти, гіркота, хихикати, химерний, кислий, кішка, загинути, житній, чиж, гірський, розчісувати.
? Доповнити кожну колонку двома-трьома власними словами.
Прочитати прислів'я і приказки. Пояснити їх значення
1) Живий приклад кращий від сотні повчань. 2) Пропав кінь — і узду і кинь. 3) Прийшов гість та на голу кість. 4) Сама себе дівка б'є, що нечисто жито жне. 5) Не для нашої шиї та коміри шили. 6) Один кіл плота І не вдержить. 7) Покірної голови меч не січе. 8) Вхопив, як шилом бор¬щу налив. 9) Носиться, як кіт з оселедцем. 10) Дома лев, а на війні тхір. 11) За сім миль киселю їсти.
? Виписати слова з орфограмою «Букви и, і після ж, ч, ш та г, к, х у коренях слів». Пояснити їх правопис.
Конструювання речень
? 3 поданими словосполученнями скласти речення про великодні свята. Зачитати їх своєму товаришеві по парті. Які речення вам найбільше сподобалися? Чи всі речення виявилися змістовними і цікавими? Щире серце, почуття гідності, хист до вірування, шкідлива звичка, гарні писанки, пасхальні страви, чудове свято, вербна неділя, великодня субота.
V. Систематизація й узагальнення знань
Прочитати текст
? Визначити тип і стиль мовлення. Яка його основна думка? Що нового ви дізналися, прочитавши цей текст? Село на нашій Україні — Неначе писанка село,.. Так геніальний Тарас Шевченко порівнював красу і мальовничість рідного с.ла з писанками, що були з давніх-давен синонімом Батьківщ..ни, сили і незнищенності нашого народу. Писанка — символ України, пам'ять про рідну землю, про рідний край, об..ріг на цій з..млі.
Писанка і пов'язані з нею народні л..генди, перекази, її символічна роль в святах та обрядах, розшифровка семантики орнаментів, з'ясування їх магічно-сокрального змісту дають матеріал для вивчення давньої язичеської міфології, в якій відбилися світоглядні уявлення наш..х предків.
Стара українська віра виробила ч..тку систему уявлень і символів... (З журналу).
? Переписати текст, вставляючи пропущені літери. Пояснити орфо¬грами у цих словах.
VI. Підсумок уроку
УМ. Домашнє завдання
Скласти діалог між господарями або між іншими членами родини на тему «Великдень» або «Великодня субота», використовуючи такі слова Великдень, обряди, віра, духовність, паска, крашанки, візерунки, писанки, «Христос Воскрес!» та інші.