Тема: Відмінювання іменників (узагальнення). Тематичне тестування

Мета: систематизувати й узагальнити  знання про відмінювання іменників; з»ясувати рівень засвоєння знань про іменник і вмінь відмінювати іменники; розвивати логічне мислення, пам»ять, уміння застосовувати теоретичні знання на практиці.

Тип уроку: комбінований урок (узагальнення вивченого; перевірка й облік знань у вмінь).

Обладанання:  підручник, тестові завдання.

 

Хід уроку

 

І. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

 

ІІ. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого.

 

Бесіда.

·                   Що є підставою для поділу іменників на відміни? Групи?

·                   Іменники яких відмін поділено на групи?

·                   На якій підставі відбувся такий поділ?

·                   Які іменники не належать до жодної з відмін? Чому? Навести приклади таких іменників.

·                   Навести приклади незмінних іменників.

 

ІІІ. Виконання вправ на застосування узагальнювальних правил.

 

* Пояснювальний диктант. Іменники підкреслити,  визначити відмінок та відміну кожного. Які іменники не належать до жодної з відмін? Виділити відмінкові закінчення іменників.

 

  З праці радість, а з безділля смуток. Без хліба обід сирота. Діжку солі з’їси, поки чоловіка пізнаєш. Почав у золоті, а скінчив у болоті. З гори і сани біжать, а  на гору і віз не їде. У відчинені двері не ломись. Гарне кіно – то вікно у світ.

Народна творчість.

 

ІV. Перевірка рівня знань і вмінь щодо відмінювання іменників.

 

*Пояснення способів перевірки знань і вмінь (інструктаж до проведення тестування).

 

   *Проведення тестування.

 

Тестові завдання

 

1.До першої відміни належать:

      А іменники жіночого  роду з основою на приголосний;

      Б іменники середнього роду на –а (-я) з суфіксами  -ат-, -ят-, -ен- у

      непрямих відмінках;

?  В іменники чоловічого, жіночого та спільного роду на –а (-я).

Дібрати й записати іменник першої відміни або подане словосполучення поставити у формі орудного відмінка однини (урочиста тиша, вразлива душа, дрімуча пуща,  смачна каша).

2. Іменники середнього роду типу колосся, волосся, обличчя належать  до:

      А І відміни;

?   Б ІІ відміни;

      В ІV відміни.

Дібрати й записати іменник ІІ відміни, поставити у формі родового відмінка  однини та ввести до самостійно складеного речення (напр.: Вогнища шапкою не загасиш (Нар.творч.)

3. Іменники ім’я,  плем]я  належать до тієї ж відміни, що й

?  А собача, коліща, оленя;

     Б міжгір’я, подвір’я, перемир’я;

     В око, море, вікно.

Скласти (пригадати) речення, у якому іменник ім.»я  був би вжитий у формі орудного відмінка однини (напр.: Батьком і матір’ю не хвались, а хвались чесним іменем. Пишайся не багатством, а чесним ім.’ям (Нар.творч.)

4.Не мають форми множини іменники:

     А степ, стопв, міст, простір;

?  Б щирість, суміш, кров, мідь;

     В листоноша, староста, шульга, нечупара.

Будь-який іменник ІІІ відміни, що вживається тільки у формі однини, поставити у формі орудного відмінка (напр.: молоддю, любов’ю, нехворощю).

5. Закінчення –а у формі родового відмінка однини мають іменники:

     А футбол, танець, вальс;

     Б пісок, борщ, мед;

?  В Київ, Харків, Дніпро.

Дібрати ій записати іменник ІІ відміни, який у формі родового відмінка однини має закінчення –а (-я) (напр.: Львова, Шевченка, Дністра, клена, ведмедя, тижня, олівця).

6.Апостроф у формі орудного відмінка ставиться у таких іменниках:

     А гідність, заздрість, повість;

?  Б любов, верф, мати;

     В Січ, річ, сіль.

Скласти (пригадати) й записати речення зі словом мати у формі орудного відмінка однини (напр.: Дозволь мені почути, як ти з матір’ю говориш (Д.Чередниченко). Дурний пишається достатком, а мудрий матір’ю (Нар.творч.)

 

Відповіді вчителя на запитання учнів (після того, як тестові завдання виконано).

 

V. Підбиття підсумків уроку.

 

VІ. Домашнє завдання.  Повторити П. 12-19, вправа 176.