Урок № 1

Тема:  МОВА – НАЙВАЖЛИВІШИЙ ЗАСІБ ПІЗНАННЯ, СПІЛКУВАННЯ І ВПЛИВУ

Мета:  розкрити значення мови для функціонування суспільства; розвивати вміння розв’язувати кросворди і складати власні висловлювання про мову; виховувати почуття любові до рідної мови.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

 

Обладнання: підручник, зошит, картки з кросвордами "Мова", картки з висловами про мову.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Знайомство з новим підручником.

·       Читання передмови..

·       Ознайомлення з використаними в підручнику умовними позначеннями (знаками-символами).

ІІ. Актуалізація опорних знань

III. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання школярів (повідомлення завдань уроку)

ІV. Сприйняття і засвоєння матеріалу

1. Вступне слово вчителя (про значення мови в житті людини).

 «…Українське слово. Ти частка тих, що вже давно померли, їх кров живуща, їх жага нетлінна, безсмертне і величне, як Говерла, багате і дзвінке, як Україна.

Закоханим — ти лагідна, як мати, а недругам — як постріл із гармати.

Беру тебе, як скарб, в пісенній вроді з джерел, що не міліють у народі» (Д.Луценко)

— Як ви розумієте слова Д. Луценка? Яке значення має рідна мова у вашому житті?

2. Прочитайте текст, дайте відповідь на питання.

— Які існують шляхи підвищення культури мовлення?

— Які завдання щодо вдосконалення власного мовлення ви вважаєте першочерговими?

— У який спосіб ви плануєте їх виконати?

Культура мовлення

Культура мовлення це система вимог, регламентацій щодо вживання мови в мовленнєвій діяльності (усній та писемній). Належна культура мовлення — це свідчення розвинутого інтелекту і високої загальної культури особистості. Одним із завдань культури мовлення є подолання «мовних стереотипів»: стереотипи мовлення — це стереотипи мислення.

Тільки через високу культуру мовлення виявляються невичерпні потенції мови, гармонія її функцій. Культура мовлення має велике національне і соціальне значення: вона забезпечує високий рівень мовленнєвого спілкування, ефективне здійснення всіх функцій мови, робить шляхетними стосунки між людьми, сприяє підвищенню загальної культури особистості та суспільства в цілому. Через культуру мовлення відбувається культивування самої мови, її вдосконалення.

Проблема культури мовлення виявляється в таких основних аспектах: нормативність, адекватність, естетичність, поліфункціональність мовлення.

Нормативність — це дотримання правил усного і писемного мовлення: правильне наголошування, інтонування, слововживання, будова речень, діалогу, тексту тощо. Нормативність — це, так би мовити, «технічний» бік мовлення, дотримання загальноприйнятих стандартів. Мова наша багата, їй властива розвинена синоніміка та варіативність на фонетичному, лексичному і граматичному рівнях. Наше завдання — розвинути в собі здатність оптимального вибору мовних засобів відповідно до предмета розмови, співрозмовника, мовленнєвої ситуації.

Умій слухати себе та інших з погляду нормативності. Будь вдячний тому, хто виправляє твої мовленнєві помилки. Свої ж зауваження, поради та рекомендації іншим роби тактовно, делікатно.

Адекватність — відповідність, тотожність.

Естетичність мовлення — це реалізація естетичних уподобань мовця шляхом використання естетичних потенцій мови. Оптимально дібраний темп і звучність мовлення, уникнення нагромадження приголосних чи голосних, різноманітність синтаксичних конструкцій, доречність цитати чи фразеологізму, прислів’я чи приказки, тропів чи фігур, взагалі нестандартність мовлення — усі ці та інші резерви мови і засоби неструктурної естетики роблять мовлення естетично привабливим. І навпаки.

Культура мовлення суспільства — це чи не найяскравіший показник стану його моральності, духовності, культури взагалі. Словесний бруд, що заполонив мовлення наших співгромадян, мовленнєвий примітивізм, вульгарщина — тривожні симптоми духовного нездоров’я народу.

Експериментально доведено, що грубе слово як негативний подразник діє кілька секунд, але реакція на нього триває декілька годин і навіть днів. Як наслідок — порушення нервової та серцево-судинної діяльності людини, її хвороба, а іноді й смерть.

Тому висока культура мовлення — це не інтелігентська забаганка, а життєва необхідність для народу.

Поліфункціональність мовлення — це забезпечення застосування мови в усіх перелічених аспектах, у кожній сфері спілкування. Коли ж людина поставлена перед необхідністю вживати слова іншої мови, то є підстави говорити хіба що про культуру потворного суржика. А саме в такій ситуації опиняються зараз мовці в технічній, виробничій, діловій та деяких інших сферах.

Культура мовлення несумісна з багатослів’ям, словоблуддям, фальшивою патетикою, славослів’ям.

Шляхи підвищення особистої культури мовлення різноманітні. Для початку слід:виробити стійкі навички мовленнєвого самоконтролю і самоаналізу; не говорити квапливо — без пауз, «ковтаючи» слова; частіше «заглядати у словник» (М. Рильський), правопис, посібники зі стилістики тощо, вивчати мовлення майстрів слова;

читати вголос (особливо прозові тексти), з дотриманням усіх аспектів нормативності;

заучувати напам’ять художні твори, причому не тільки віршовані;

оволодівати жанрами, видами писемного мовлення, зокрема ділового мовлення;

привчити себе до систематичного запису власних думок та спостережень, щоденникових записів, сімейної хроніки тощо; виробити звичку читання з «олівцем у руках» — жоден цікавий і вартісний вираз не повинен бути втрачений для вас.

Шляхів до мовної досконалості безліч. Але всі вони починаються з любові до рідної мови, з бажання майстерно володіти нею, з відчуття власної відповідальності за рідну мову.

(За В. Іванишиним і Я. Радевичем-Вінницьким)

·                Скажіть, наскільки порушена в тексті проблема є актуальною нині та які шляхи її розв’язання є найефективнішими.

3. Робота з підручником.

Виконати усно вправу 1, 2.

4. Прочитати спроектовані на дошку речення. Про які функції, що їх виконує мова, йдеться в кожному з речень?.

 1. Кожен день дає нам урок пізнання. І завжди, і скрізь наш учитель - мова (І.Вихованець). 2. В промінні мови пророста душа, і серце з серцем радісно говорить (В.Кучерук). 3. Язик багато може зробити: і настрій піднести, і справу зіпсувати (Народна творчість). 4. Добре володіння рідною мовою є важливим для подальшого навчання, оскільки мова є основою мислення, вона визначає спосіб мислення. Недостатнє володіння рідною мовою утруднює і вивчення іноземних мов (З Вікіпедії)

5. Опрацювання таблиці.

 

ФУНКЦІЇ МОВИ
КОМУНІКАТИВНА	за допомогою мови люди обмінюються думками й почуттями
ПІЗНАВАЛЬНА	передовсім через мову людина пізнає світ, здобуває знання про нього
ВОЛЮНТАТИВНА (ВПЛИВУ)	мова є засобом вираження волі мовця щодо співрозмовника: прохання, запрошення, поради, спонукання тощо;  засобами мови люди впливають одне на одного: переконують, спонукають, застерігають, надихають

6. Пояснювальний диктант. Назвати функцію мови,  про яку йдеться в  реченнях.

    І. 1. Немає просто слова. Воно або прокляття, або привітання, або краса, або біль, або бруд, або квітка, або брехня, або правда, або світло, або темрява (Расул Гамзатов).   2. Словом можна вбити, можна врятувати, словом можна військо мужнє згуртувати (В.Шефнер). 3. Словом можна створити красу душі, а можна й спотворити її (В. Сухомлинський).

      ІІ. 1. Древні мислителі  порівнювали слово з еліксиром життя, одна крапля якого може повернути натхнення, розвернути особистість до великого і величного, вказати особистості чи й усьому народові на правильний шлях (Г.Сагач). 2. Велике діло – добре слово. Воно часом дорожче від усяких ліків, від багатств і потрібне людині як хліб і мед, як жива вода (О.Довженко).3. Добре слово настрій, дух підносить,  забувати, друже мій, не варто, що для настрою і жарту досить просто теплого людського жарту (Д.Білоус).

V. Виконання  вправ на закріплення вивченого.

1. Робота в парах. Прочитати. За змістом прочитаного поставити одне одному по два запитання.

Люди не просто інформують одне одного про що-небудь, а прагнуть, щоб співрозмовники, сприйнявши сказане, перейнялися їхніми проблемами, поспівчували їм, були солідарні з ними, узяли на себе частку відповідальності.

Певні форми спілкування (наприклад, пояснення вчителя в школі, лекція професора в університеті, вказівки і поради лікаря, Укази Президента, виступи політи­ків тощо) характеризуються посиленою волютативною функцією (функцією впливу), оскільки вони розраховані на те, щоб їх і сприймали, і виконували те, про що там ска­зано.

    Волютативна функція мови може мати як позитивне, так і негативне забарвлення. Точніше кажучи, людина може впливати на людину, спонукаючи як до добрих учинків, так і до лихих. У слові акумулюються як добрі наміри та задуми, так і лихі.

      Інтенсивним впливом на людську психіку володіють національні мас-медія, насамперед телебачення. Як універсальний і всеохопний спосіб комунікації, воно може спрямовувати  мислення та поведінку мільйонів людей. Суспільство вимагає від мас-медій виваже­ного слова, яке пробуджує в людині добрі наміри. Телемовлення не повинно стати своєрідним засобом маніпулювання свідомістю нації, щоденним нав’язуванням їй чужих стереотипів життя, вульгарних смаків, воно має трансформуватися в явище національної культури (О.Федик).

Словник. Мас-медія – (англ. massmedia від лат. mass масовий, мсса + media (medium) засіб, посередництво) засоби масової інформації: преса, радіо, кіно, телебачення, інтернет, аудіо та відеокасети, плакати і т.ін. Маніпулювання -  вид психологічного впливу, вправне виконання якого призводить  до прихованого викликання  в людини намірів, що не збігаються з її реальними бажаннями.  Стереотип – стійке уявлення про щось; те, що є звичним.

 Навести приклади з історії позитивного та негативного впливу на людей словом.

Витлумачити лексичне значення слова лінгвогіпноз. Чи може протистояти йому критичне мислення?

2. Диктант із коментуванням

   1. Слово – могутній діяч думки. Слово піднімає уми і серця. Слово пробуджує свідомість, волю, глибину почуттів. Воно робить слабку людину героєм. Словами створений і стоїть світ (О.Лосєв). 2. Слова – наймогутніший інструмент з усіх винайдених людиною (Б.Фуллер). 3. Слово - це найтонший різець, здатний доторкнутися до найніжнішої рисочки людського характеру. Вміти користуватися ним - велике мистецтво. Словом можна створити красу душі, а можна й спотворити її (В.Сухомлинський).

VІ.  Підбиття підсумків уроку.

1. Усний переказ із завданням.

Тричі прослухавши текст, усно його переказати, додавши висновок щодо такої важливої функції мови, як функція впливу.

 У народі вірили колись, що певним словом можна  і скарби в землі знаходити, й хвороби та всякі недуги лікувати, й від лихої людини та звіра оборонитися. «Ласкавими словами й гадюк чарують», – каже одна українська приказка, а друга додає: «Слово – не стріла, а глибше ранить». «Гостре словечко коле сердечко», «Сказаного й сокирою не вирубаєш», «Що вимовиш язиком, того не витягнеш волом», – запевняє народна мудрість. Та буває часом і таке, що могутній чинник дії на людський розум і серце обертається на ніщо, – тоді в народі кажуть: «Меле таке, що й купи не держиться», «Лепече, як той пустий млин», «Не тямить голова, що язик лепече» (За Б.Антоненком-Давидовичем).

VІІ. Домашнє завдання.

Написати невелике висловлювання на тему «Українська мова – велике духовне надбання нашого народу».

Конспект уроку: Мова – найважливіший засіб пізнання, спілкування і впливу. Культура усного й писемного мовлення.

 

 

IV.   Опрацювання нового матеріалу

 

 

3) Напишіть стислий переказ тексту.

 

Мовні обов’язки громадян

 

 

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

 

— Закінчіть речення.

 

«Людина володіє культурою спілкування, якщо …»

 

VI. Домашнє завдання

 

Скласти твір-мініатюру або листа нащадкам за одним із прислів’їв.

 

Що маєш казати — наперед обміркуй.

 

Говори мало, слухай багато, а думай ще більше.

 

Краще мовчати, ніж брехати.

 

Дав слово — виконай його.

 

Шабля ранить голову, а слово — душу.

 

І від солодких слів буває гірко.